Яворська Ольга. Дзень-дзелень. Вірші для дітей — Львів: Сполом, 2014 — 64 с.
Петро СОРОКА,
Петриківський Ліс
Писати для дітей — надзавдання для письменника. Та ще писати вірші. Завжди, коли мені потрапляє до рук нова поетична збірка для наймолодших читачів, згадую слова великого Пікассо: “У 14 років я малював як Рембрандт, і тільки в сорок навчися малювати як дитина”.
Ольга Яворська навчилася писати як дитина теж у доволі поважному віці, точніше, не писати, а складати вірші із сонячних літер, як складають їх весна, природа, гомінкий струмок, веселі пташині зграї.
Грає барвами день травневий,
Усміхається ніжна блакить,
Понад травами цвіт вишневий
З буйним вітром у вічність летить.
Нова збірка поетеси, з якої взято цей катрен, має чудову назву “Дзень-дзелень”. Тут зібрані вірші про пори року, релігійні свята, веселих, допитливих дітей і цікавих звірят. Книжечка кольорова, видана на глянцевому папері, гарно проілюстрована художницею Оксаною Виджак, у якої свій оригінальний, легко впізнаваний художній почерк. Хочеться вірити, що малятам вона сподобається, і вони, знайомлячись із нею, зроблять для себе чимало потрібних і незабутніх відкриттів, довідаються щось незвичне про оточуючий світ, навколишню природу. Саме природа займає у збірці центральне місце, і вона може сміятися і плакати, радіти і сумувати, обурюватися і протестувати.
Осінь, осінь… плаче і зітхає,
Тче нудьгу похмурий листопад,
Дивним смутком в душу зазирає,
Крадькома обтрушуючи сад.
Так далеко залишилось літо,
З щебетом пташиним і теплом.
Цілу ніч гуде осінній вітер,
Плаче-завиває за вікном.
Композиційно збірка побудована за принципом річного календаря: весна-літо-осінь-зима. Мандрувати сторінками цього видання, це, по суті, мандрувати порами року.
Солодко й трепетно…
Хмари над росами,
Вруниться, квітне земля,
Звихрений вітер милується косами
Верб-чарівниць звіддаля…
Це образ першого літнього місяця — червня. А ось жива картинка грудня:
Небо щедро засіває снігом,
Засипа дороги і стежки.
Білий Ангел із різдвяним світлом
Квапиться до нас через віки.
Авторка згадує усі важливі релігійні свята — Воскресіння, Різдво, Святий Вечір, Новий рік, Йордан, Святого Миколая. Однак не забуває і про язичницькі, що міцно переплелися з християнськими, як-от таємниче, незвичне свято Івана Купала.
Чудо-квіти чарами сплелися
У купальний золотий вінок…
Ритмічні малюнки віршів доволі різноманітні, поетеса намагається не повторюватися, не експлуатувати одні й ті ж форми віршування, шукає, експериментує і знаходить цікаві творчі рішення.
Літо-літечко!
Тішиться день,
Заворожений піснею неба.
Дзень-дзелень,
Дзень-дзелень,
Дзень-дзелень…
У зажуру впадати не треба.
Мова збірки проста, доступна, мелодійна, розрахована на дитячий спосіб мислення і сприйняття.
Однак найголовніше у цій книжечці — світла любов до світу, Бога і людини, що струменить із кожної строфи, навіть кожного рядка і слова. Відчувається, що авторка справді любить природу з її барвами, звуками і пахощами, любить дітей і звірят, дерева і трави, квіти і комах. Любов неможливо імітувати, вона або є, або її немає. Імітація — холодна, любов — гаряча. Хоч про що б писала Ольга Яворська, пише з любов’ю, якоюсь особливою ніжністю та добротою, її слово зігріває світлом материнського милосердя, проливає в душу тиху радість і дарує світлу надію на щастя.
Ця невеличка за розміром збірка густо заселена звірятами: тут живуть котик, зайчик, коза, їжачок, лисичка, бичок Мук, а також їхні друзі — малята: Даринка, Ксеня, Таня, Христинка, Юрчик, Тарасик, Денис.
Авторка — педагог із багаторічним стажем і добре знає дитячу психологію, тож пише для малят зі знанням справи.
Однак є тут одне суттєве, як мені видається, зауваження. Специфіка добротної дитячої літератури в тому, що її з однаковим задоволенням сприймають діти і дорослі. Так воно у П. Тичини, П. Воронька, А. Качана, Р. Скиби, Н. Пасічник. Вірші О. Яворської теж розраховані на таке сприйняття. Але ті, що написані винятково для дітей, повинні мати більш ударні кінцівки, щасливо віднайдені повороти.
