Україна в серці кожного

P1011876Надія КИР’ЯН

Мені пощастило побувати в Ірпінському економічному коледжі (підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України, який очолює прекрасний педагог, заслужений працівник освіти України Сергій Іванович Михайлов) на святі “Україна в серці кожного”. Щойно ознайомившись із навчальним закладом, зрозуміла, що це не якийсь одноразовий захід, а ціла патріотична виховна система: і студенти, й педагоги постійно живуть із цим девізом. Наступного року коледжу виповниться 60. Заклад має згуртований колектив досвідчених педагогів, у якому доктори й кандидати наук, відмінники освіти України, а також багато талановитої молоді, яка підтримує традиції та примножує досягнення навчального закладу.

Крім навчальних занять, педагоги проводять наукові читання, студентські науковопрактичні конференції, виставкиконкурси творчих робіт, мовнолітературне свято “Живи, рідна мово, Шевченкове слово”, конкурси читців творів класиків української літератури, знавців рідної мови, літературні вечори до ювілеїв письменників, організовують екскурсії до історичних і літературних музеїв Київщини, столичних театрів тощо.

У коледжі працюють гурток рідної мови та літературна студія “Дебют”. Щороку студенти посідають призові місця в обласному етапі олімпіад і конкурсів з української мови серед навчальних закладів Київської області, зокрема, обласному етапі ХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Цікаво проводяться різноманітні заходи: історичний брейнринг “Україно, моя Україно”, з використанням новітніх технологій подачі інформативного матеріалу, засідання історичного гуртка на тему “Вечір пам’яті до Дня партизанської Слави” (спогадами поділилася учасник бойових дій Другої світової війни Правда Іванівна Якуніна), тематичний урок із нагоди 75річчя з дня проголошення незалежності Карпатської України, виховні години із вшанування пам’яті загиблих під час бойових дій в Афганістані та мирних акцій протесту на Майдані, зустрічі з воїнамиафганцями, учасниками АТО та волонтерами.

Викладачі Захисту Вітчизни К. В. Навой і товарознавчих дисциплін поет М. П. Поцілуйко щорічно організовують наших козаків (членів первинного осередку Молодої Січі) до участі в різноманітних заходах регіонального та обласного рівня, які проводять керівники міського осередку організації Українського козацтва, що діє при Будинкумузеї “Уварівський дім” у с. Ворзель.

У коледжі запроваджено щоденне підняття Державного прапора кращими студентами навчального закладу, у корпусах і навчальних кабінетах оформлено сучасні стенди Державної символіки України.

Педагогічний колектив, студентське самоврядування організовують ярмарки декоративноужиткового мистецтва та кулінарних страв і виробів, збір благодійних пожертв на потреби учасників АТО, студенти відвідують поранених бійців АТО у військовому шпиталі міста Ірпінь, плетуть захисні сітки тощо.

Один із найцікавіших напрямів роботи — зустрічі з видатними особистостями рідного краю. У коледжі побували поети Дмитро Павличко, Микола Луків, Вадим Крищенко, артисти Анатолій Паламаренко, Дмитро Гнатюк, Ганна ОпанасенкоСумська, Ніна і Антоніна Матвієнко, Наталія Сумська, Назарій та Дмитро Яремчуки. Студентам запам’яталася презентація повнометражного дитячого фільму “Іван Сила” та зустріч з українським режисером Віктором Андрієнком, юним акторомдесятикласником Леонідом Шевченком — виконавцем ролі Міхи. Традиційними стали щорічні зустрічі з переглядом вистав Закарпатського обласного музичнодраматичного театру.

Протягом 15 років у навчальному закладі працює клуб “Відродження” під керівництвом ветерана праці, ентузіаста Зої Полікарпівни Кириченко, завдяки якій відбулися зустрічі колективу з видатними особистостями культури і мистецтв, громадськими діячами, бійцями і волонтерами АТО. До речі, “Українська світлиця”, якою опікується Зоя Полікарпівна, заслуговує найвищої відзнаки. Оформлена творчо, цікаво (кімнати на двох поверхах у центрі коридору), ще й мають скляні двері, — щоб вихованці, хоч у яку аудиторію йшли, щораз милувалися багатством і красою народного мистецтва. Зоя Полікарпівна щиро любить і своє місто, і свій коледж, поетизує його і цим захоплює дітей: “Ірпінь… Місто поблизу Києва. Про нього писав Андрій Малишко: “В Ірпені гарно думається, гарно пишеться”. Сьогодні Ірпінь — місто студентської молоді. Далеко за межами області відомий економічний коледж “На вулиці Гагаріна у славнім Ірпені”, як співається в славні навчального закладу на слова частого гостя студентів Миколи Луківа. Саме зустрічі з цікавими людьми, спілкування з ними дають змогу молоді краще орієнтуватися у світі сучасної політики, літератури, мистецтва, формувати власну систему цінностей. Незабутня зустріч із народним артистом Віктором Шпортьком та його сином Олексієм. Цікаві їхні виступи і неперевершений спів справили на слухачів яскраве враження: увесь зал встав, вигукували “Слава Україні”, “Героям слава”. Чимала актова зала не могла вмістити всіх охочих, тому чудові пісні патріотів слухали в коридорі і навіть на вулиці. Спілкуючись між собою, студенти раділи і називали цей день найцікавішим і найщасливішим у своєму житті”.

Гості клубу — поетеса, учасниця Майдану Анастасія Дмитрук, заслужений артист України, міністр культури України (2014 р.) Євген Нищук, політтехнолог, радник Президента України Олег Медведєв, письменник Володимир Яворівський, кобзар Тарас Компаніченко, поет і журналіст із Приірпіння Валентин Собчук, члени хору ветеранів війни та праці ЦБК міста Ірпінь і керівник хору “Пам’ять” — легендарна жінка, учасник бойових дій Валентина Кулініч, а також члени міської ради ветеранів війни й Ірпінського відділення Української спілки воїнівафганців, волонтери ГО “Координаційна рада Ірпінського регіону”.

Саме на одній такій зустрічі я й побувала. Гостями були заслужений майстер народної творчості, лауреат всеукраїнської премії Данила Щербаківського Тетяна Федорова, випускник коледжу, учасник бойових дій в зоні АТО Михайло Черевко та професор Національного університету “КиєвоМогилянська академія”, політолог Олексій Гарань.

Як наголосила ведуча зустрічі, “Мистецькі таланти — це наша гордість. І серед цих людей — пані Тетяна. Її знають майже в усіх країнах світу. Роботи нашої землячки є у приватних колекціях США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, Голландії, Ізраїлю, Іспанії, Італії та інших країн”.

Тетяна Федорова розповіла про свою роботу з лялькамимотанками, яка її так захопила, що вона покинула професію журналіста і цілковито віддалася творчості. Вперше в Україні за історичними, науковими, образотворчими та літературними джерелами вона створила серію ляльок у народному одязі усіх областей України, а також представників різних верств населення періоду Київської Русі (1995—1997 рр.); серію ляльок за творами Івана Гончара (1998 р.); серію ляльок у національному одязі країн СНД (1997—1998рр.); серію “Козацтво” (2000 рік); лялькову композицію “Українське весілля минулих літ” (2000 рік); літературні та міфологічні образи тощо. У доробку авторки понад 400 ляльок.

Захоплено дивилися студенти документальний фільм про творчість і творчі поїздки пані Тетяни, як за кордоном зустрічали нашу талановиту землячку. “Зустрічали не мене, а Україну”, — схвильовано сказала Тетяна Федорова. Вона розповіла зворушливий випадок, який засвідчив, що найдорожче для кожного — Батьківщина.

— На зустрічі зі мною було багато людей, зокрема, українців: політики, бізнесмени, заможні й успішні люди. Підходить до мене жіночка, вишукано одягнена, видно, що має все. Я кажу (було це в травні): як гарно тут усе цвіте! А в неї сльози в очах: “Пані Тетяно, тут є все, і цвіте все, але тут немає чорнобривців, воно не пахне, те що цвіте. А я давно не нюхала наших чорнобривців”.

Ви, студенти, наша надія. Може, хтось поїде вчитися за кордон, працювати. Але ніколи не забувайте, що ви — українці”.

Зворушливою була й реакція аудиторії. Видно, що студенти не байдужі: уважно слухають, співпереживають і пані Тетяні, і наступним промовцям: бійцеві АТО Михайлові Черевкові, політологові Олексієві Гараню, який розповідав про свої волонтерські поїздки в АТО, конкретні історії конкретних людей, про те, як на передовій дякують за теплі речі і теплі листи. У хлопців високий бойовий дух, бо вони захищають родину, Батьківщину, яка справді в їхньому серці…

Нині педагогам доводиться долати немало труднощів у вихованні: адже нинішні діти дорослішають в умовах ціннісно невизначеного суспільства, що породжує у молоді невпевненість у завтрашньому дні, психологічний дискомфорт, комплекс національної меншовартості.

Однак усі труднощі подоланні, якщо за справу береться дружний, щирий, талановитий, чесний, професійний колектив, як в Ірпінському коледжі, який завоював довіру студентів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment