Надія КИР’ЯН
Фото автора
У Національному музеї літератури України до Дня Незалежності відкрилася виставка робіт представників української громади Естонії, учасників земляцтва “Водограй” м. Сілламяе (до речі, Естонія 20 серпня також відсвяткувала свій День Незалежності). Земляцтво засновано 1999 року, того ж року відкрито українську недільну школу. 2002го організовано ансамбль української пісні “Водограй” та ансамбль “Рушничок”, 2004го — створено осередок Спілки Української Молоді, 2009го — осередок українського реєстрового козацтва Естонії. Земляцтво проводить міжнародні освітні конференції, семінари з питань освіти українців Естонії, бере участь у різноманітних фестивалях, переймається збереженням і популяризацією української культури в світі.
Розділ нинішньої виставки “Українські обереги” презентує колекцію традиційних бісерних прикрас ґерданів (роботи Анни Вилу, Світлани Сташкевич, Тамари Паскаренко, Лариси Житник) та українські писанки Лідії Житник; стенд “Українка назавжди” — фотопортрети українок Сілламяе, що створила випускниця недільної школи Любов Лукіна; “Україна очима дітей” — кращі фото робіт із міжнародного конкурсу, присвяченого 15річчю земляцтва; виставка “Джерело творчості” — малюнки дітей українських недільних шкіл Естонії, присвячені Україні. Українці, естонці, латиші, росіяни робили малюнки до 200річчя від дня народження Шевченка, зображували, як вони уявляють собі дружбу між Естонією та Україною, передавали свої побажання добра і щастя нашій країні.
Директор музею Галина Сорока щиро подякувала всім, хто створював цю виставку, привітала гостей “з маленької країни, народ якої завдяки своїй працелюбності, любові до волі, до свободи зумів створити життя такого соціального й культурного рівня, що йому можуть позаздрити багато країн Європи і світу. Глобальний світ відкриває нам усе більші можливості для знайомства з різними країнами, для усвідомлення себе самобутньою його частиною. Нині все більше цінується власна ідентичність, культурна розмаїтість. Завдяки цій виставці ми бачимо, що українці Естонії, які зробили величезний внесок у ті досягнення, які має сьогодні їхня держава, водночас зберегли велику любов до України, своє коріння. Це та ниточка, яка єднає Естонію й Україну. У представлених експонатах не тільки майстерність їхніх рук, у цих виробах часточка їхнього серця. І це для нас найдорожче”, — наголосила Галина Олексіївна.
Голова земляцтва Лариса Житник розповіла про їхню 15річну працю, про активну співпрацю з Товариством “УкраїнаСвіт”, УВКР, Національним педагогічним університетом імені М. Драгоманова, Ніжинським педагогічним університетом ім. М. Гоголя, гімназією ім. Степана Олійника м. Бровари, іншими структурами України та Естонії.
“Ви даєте нам сили, щоб жити, творити і шукати щось нове. Я дякую Ігорю Давиденкові, який перший приїхав навчати наших дітей української мови. Він залишився другом на все життя. Дякую Аллі Євгенівні, заступникові голови Товариства “УкраїнаСвіт”, з яким у нас тісні стосунки, колишньому послові Миколі Петровичу Макаревичу, який підтримував нас усі ці роки. З його легкої руки почалася наша співпраця з Броварами.
Ситуація наша непроста. Наш регіон за своїм складом нагадує Донбас, тут дуже великий відсоток російськомовного населення, мало естонського. Однак і в цих умовах ми намагаємося підтримувати позитивний імідж України, нашої Революції гідності.
Хочу відзначити найстаршу майстриню Анну Вилу, з якої починалися найперші хрестики наших дітей, перші ґердани. За сприяння товариства “УкраїнаСвіт” на конкурсі “Наша земля — Україна” ми побачили прекрасний колектив із Чернівців, де учасники були в ґерданах. Це для нас було відкриття. Нині 5 майстринь створюють подібні вироби. Це справжні обереги, ми намагалися відобразити візерунки областей, звідки наші корені.
Ми пишаємося роботами наших молодих митців — виставкою “Українка назавжди” випускниці нашої недільної школи Любові Лукіної, творчістю Лідії Житник. Розширюємо географію, відкрили філіали недільної школи в Тарту, інших містах”.
Голова товариства “УкраїнаСвіт” Іван Драч наголосив, що в долях України та Естонії багато спільного, живий приклад: як викрали нашу Надію Савченко, так само викрали естонського капітана і судили, так діє московська імперія, якій наша незалежність кісткою в горлі. Однак руйнація Радянського Союзу дала можливість народитися такому прекрасному українському роду — земляцтва почали народжуватися в Естонії, Литві, Латвії, інших колишніх республіках.
Заступник голови товариства “УкраїнаСвіт” Алла Кендзера наголосила, що вже 15 років ці товариства поєднує дружба. Дуже багато робить голова земляцтва Лариса Житник, а одна з його учасниць подарувала українцям свою квартиру, де відкрили недільну школу, збираються у вихідні і творять такі чудові речі. Музей літератури уже 10й рік створює виставки з речей, які привозять із діаспори.
Молода майстриня в техніці батіка та вишивки Марія Ковалевська розповіла про те, як їздила в Естонію і вчила дітей творчості, проводила майстеркласи.
Учасників виставки привітали кінорежисер Валентин Сперкач, ведучий Майдану, письменник Володимир Гонський, заслужений діяч мистецтв Микола Сікора.
