У понеділок, 31 вересня 2015 року, відбулося останнє пленарне засідання другої сесії Верховної Ради України VIII скликання.
Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман із трибуни оголосив пленарне засідання Верховної Ради відкритим.
“Відповідно до висновку Конституційного Суду, пропонований проект змін відповідає Конституції України”, — сказав В. Гройсман. Своє слово Голова Верховної Ради завершив тезою, що за кожну реформу в країні необхідно боротися.
Представник Президента України у Верховній Раді Степан Кубів представив законопроект парламенту. За словами промовця, конституційна реформа — найважливіша для нашої держави. “Законопроект щодо децентралізації влади внесений до парламенту Президентом України як невідкладний”, — зазначив С. Кубів.
Доповідач наголосив, що до окупованих територій Донбасу впроваджується лише спеціальний порядок здійснення самоврядування, а не надається статус спеціальних територій. “Немає в проекті жодного слова про спеціальний статус ДНР і ЛНР, — сказав С. Кубів. — Гарантією контролю з боку держави за дотриманням Конституції буде ухвалення окремого закону, який регламентуватиме здійснення місцевого самоврядування”.
Голова Комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич нагадав, що Верховна Рада 16 липня 2015 року включила до порядку денного законопроект № 2217 щодо внесення змін до Конституції як невідкладний.
“Відповідно до Регламенту, Комітет розглянув висновок Конституційного Суду і ухвалив рішення щодо ухвалення проекту як такого, що відповідає Конституції України”, — зазначив співдоповідач.
Від фракції Радикальної партії взяв слово Юрій-Богдан Шухевич. Він сказав, що народні депутати поставлені перед вибором — децентралізація чи поширення авторитаризму влади. “Ми хочемо унітарності для України, але мусимо імплементувати Мінські угоди. В умовах війни не можна змінювати Основний Закон. Пропоновані зміни — це зрада національних інтересів, приниження нашої гідності, адже нам диктують ззовні, якою має бути Конституція України”, — наголосив промовець. За словами Ю. Шухевича, Європа змушує український народ ухвалити зміни до Основного Закону на догоду Путіну.
Голова депутатської фракції Політичної партії “Об’єднання “САМОПОМІЧ” Олег Березюк зазначив, що Мінські угоди стали інструментом смерті.
За його словами, впровадження інституту префектів — шлях до знищення Української держави, адже не можна ухвалювати зміни до Конституції в часи смути і війни. “Доборолась Україна до самого краю”, — завершив свій виступ О. Березюк словами Кобзаря.
Голова фракції “Опозиційного блоку” Юрій Бойко висловився на підтримку законопроекту.
На думку голови депутатської фракції “Батьківщини” Юлії Тимошенко, Україна має чудові взірці роботи зі змінами до Основного Закону ще з часів Пилипа Орлика.
“Натомість на сьогодні цей процес не об’єднує нас. Немає консенсусу, лише розбрат. Конституційний Суд свого часу підтримав “диктаторські закони” Януковича. Тож йому немає довіри. В таких умовах не можна змінювати Конституцію. Це — не дорога до миру!”, — наголосила доповідач. Ю. Тимошенко зазначила, що Іловайський і Дебальцевський котли відбулися після підписання ганебних Мінських угод. “Це не дорога до миру, а діаметрально інший процес. Наша мета — йти за національними інтересами й встановити мир, розпочати нові результативні переговори”, — завершила промову голова фракції.
Співголова депутатської групи “Партія “Відродження” Віктор Бондар зазначив, що група в цілому підтримує децентралізацію влади, передачу на місця реальних повноважень і фінансів. Фракція ухвалила рішення про вільне особисте голосування. Ми вимагаємо залучення наших представників до підготовки остаточного проекту змін до Основного Закону”.
За словами заступника депутатської групи “Воля народу” Андрія Деркача, у проекті не йдеться про децентралізацію влади, але це краще чинної системи в Україні. Він зазначив, що група підтримуватиме документ.
Голова депутатської фракції “НАРОДНОГО ФРОНТУ” Максим Бурбак висловився щодо підтримки проекту постанови, адже ухвалюванням цього документа розпочинається процес децентралізації.
Голова депутатської фракції “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко зазначив, що децентралізація — головна вимога Майдану. “Ми мусимо надати місцевим громадам право обирати місцеву владу, поховати УРСР — тоталітарну й корумповану!” — наголосив промовець. За словами Ю. Луценка, Україна не може самотужки вистояти проти агресії Путіна без допомоги ЄС і США.
На завершення дискусії Голова Верховної Ради Володимир Гройсман зазначив, що проект змін до Конституції підтриманий Венеціанською Комісією.
Проект Постанови “Про попереднє схвалення проекту Закону “Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади” № 2217а/П1 був ухвалений 265 голосами.
Зокрема законопроектом передбачається, що територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.
Передбачається також, що адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Пропонується також вилучити з конституційного регулювання місцеві державні адміністрації та відповідно скасувати інститут голів місцевих державних адміністрацій. Передбачається утворення виконавчих органів місцевого самоврядування громади, які є підконтрольними і підзвітними раді громади.
Для нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування пропонується запровадити інститут префектів. Проектом передбачено, що префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України. Префект зупиняє дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.
Законопроектом враховано Комплекс заходів із виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, відповідно до якого передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.
“Зміни до Конституції в частині децентралізації дають шанс політико-дипломатичним шляхом повернути окуповані території Донбасу” — Президент
“Свідомо йду на те, щоб поділитися частиною своєї влади на користь місцевих громад і підкріпити це відповідним перерозподілом фінансових ресурсів, — щоб більше грошей, більше влади на місцях і в громадах кореспондувалися з більшою відповідальністю, більшим впливом громад і громадян”, — підкреслив Президент.
Крім того, сьогоднішнє голосування за зміни до Конституції є кроком до миру. “Зміни до Конституції означають не втрату територій, а навпаки — дають шанс і перспективу політико-дипломатичним шляхом врегулювати, забезпечити та повернути під суверенітет України окуповані території”, — сказав Глава держави.
Президент України ще раз підкреслив, що йдеться про порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який визначається окремим законом. Такий закон уже двічі ухвалювався Верховною Радою, і більша частина статей документа наразі призупинена, поки на окупованих територіях не будуть проведені вибори згідно з українським законодавством та стандартами ОБСЄ, виведені російські війська і зброя, відновлено український контроль за всім кордоном із Росією.
“Сьогоднішнє голосування не остаточне, але воно дасть величезне поле для маневру українській дипломатії. А фінальне рішення наприкінці року, коли треба буде триста голосів, запевняю вас, дорогі співвітчизники, буде залежати від того, як протягом цих кількох місяців розвиватиметься ситуація на Донбасі і наскільки Росія виконуватиме Мінські угоди”, — зазначив Президент. За його словами, Україна сьогодні підтвердила свою репутацію надійного партнера, який виконує взяті на себе міжнародні зобов’язання і Мінські угоди, на відміну від Росії. “Якщо Москва не схаменеться, восени будуть продовжені персональні санкції проти осіб, причетних до аншлюсу Криму та окупації Донбасу, а на початку наступного року — і секторальні економічні санкції”, — сказав Петро Порошенко.
Глава держави також розчарований, що частина депутатів коаліції замість боротьби із зовнішнім ворогом атакувала Президента і розгорнула кампанію проти найближчих союзників — США, Німеччини, Франції, ЄС. Однак Петро Порошенко впевнений, що чинна коаліція продовжить роботу в інтересах України.
Із репортажа журналістів Романа Кравця, Марії Жартовської, УП
За годину до початку засідання біля будівлі парламенту почали збиратися протестувальники. Першими до Ради прийшли прибічники ВО “Свобода” і Радикальної партії Олега Ляшка, фракція якого згодом заблокує ще й парламентську президію, розсадивши на місця парламентських керівників кращих жінок своєї фракції. Тим часом, до протестуючих приєдналися вкладники банків VAB та “Фінанси і кредит”. Протестувала під Верховною Радою і “Українська асоціація власників зброї”, що привезла під стіни парламенту сміттєвоз із надписом “Люстратор”. Були представники партій “Укроп”, “Республіканська платформа”.
Активісти “Правого сектору” перекрили рух на вулиці Грушевського.
Мине близько години і цей мирний протест перетвориться на трагедію.
Одразу після голосування парламенту мітингувальники пішли штурмом на будівлю парламенту і почали кидати димові шашки. Пізніше просто під ноги Нацгвардії полетіла бойова граната.
Результат — поранено більше сотні правоохоронців, 24-річний солдат строкової служби Нацгвардії Ігор Дебрін загинув.
Через декілька годин після трагедії міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зробив заяву, що гранатометником виявився “свободівець” з батальйону “Січ”.
“Українська правда” спостерігала за тим, як розвивалися події біля парламенту, в парламенті і за його стінами.
Мітинг охороняли міліція та Національна гвардія України.
На початку жодних заворушень не було. Протестувальники, правда, погрожували спалити Раду, якщо депутати проголосують зміни до Конституції.
Бійці стояли мовчки і на закиди не реагували.
Градус дискусії потрохи підвищувався.
Згодом до людей під час перерви у роботі парламенту вийшли народні депутати від “Самопомочі” Семен Семенченко та Єгор Соболєв.
Люди одразу їх обступили. Хтось з натовпу вигукнув:
— А ухвалять сьогодні зміни до Конституції?
— Буде декілька спроб, але я не впевнений, що рішення буде ухвалене. Є багато людей, які сумніваються, навіть у президентській фракції, — відповів Єгор Соболєв.
З чого саме почалося заворушення між протестувальниками і правоохоронцями, достеменно невідомо.
За словами Тягнибока, бійку спровокувало те, що хтось з мітингарів зірвав партійні символи
ВО “Свобода”.
— Ганьба, ганьба! — вигукували протестувальники, наближаючись до міліцейського кордону. Правоохоронці почали відтісняти людей щитами — у відповідь полетіли світлошумові гранати. Через декілька хвилин пролунав потужний вибух, і хтось у натовпі почав кричати про поранених.
— Швидка, швидка, потрібна швидка!
Швидких не вистачало. Поранених правоохоронців вивозили автомобілі патрульної поліції.
Ключі Ляшка
— Напередодні Гройсман дуже боявся силового варіанта в Раді. Ми попросили Валентина Зайчука (керівник апарату Ради — УП) нікому не давати ключі від сесійної зали до 10 години, щоб усім разом зайти до зали. Але він передав їх Ляшку раніше, після чого радикали заблокували трибуну, — розповідає один із членів коаліції.
Через це спікер хоче ініціювати відставку Зайчука.
Насправді члени коаліції кілька разів вмовляли Ляшка не блокувати трибуну і не мітингувати в Раді. Мовляв, із ним говорили 3 або 4 рази, до Ради для цього навіть приїздив Арсеній Яценюк. Ляшко, проти якого Генпрокуратура напередодні порушила справу, на вмовляння коаліціянтів не пішов. Повз крісла заблокованої президії ходили грізні Ігор Мосійчук, Андрій Лозовий і сам Олег Ляшко, який час від часу відволікався, даючи коментарі телеканалам через Skype.
До блокування президії приєднався Володимир Парасюк і депутати, які представляють у парламенті “Свободу”.
— Ляшко дуже хотів президента в Раді. Але Порошенко не приїхав. А навіщо, коли такий балаган, — розводить руками один із депутатів від БПП.
Виступ Порошенка справді був заявлений у порядку денному, що з’явився на сайті Ради напередодні.
Але цього разу, на відміну від попереднього голосування за відправку законопроекту в КС, Порошенко не переконував депутатів у залі і не говорив, що за голоси “Самопомочі” і РПЛ треба поборотися.
Голосів за зміни вистачало і без них. Президент вирішив, що краще домовлятися із Опозиційним блоком і депутатськими групами, більшість яких сформована із колишніх регіоналів і людей, які голосували за сумнозвісні диктаторські закони 16 січня, ніж із членами демократичної коаліції, сформованої менше року тому.
Голосувати чи ні за надважливі зміни до Конституції, депутати визначилися напередодні.
29 серпня відбулася зустріч із президентом, куди запросили молодих депутатів.
Серед учасників — члени “Самопомочі” Тетяна Острікова, Вікторія Пташник, Павло Кішкар, Остап Єднак, нардепи від “Народного фронту” Леонід Ємець і Сергій Висоцький та інші.
Зустріч пройшла у дружній атмосфері.
— Президент розповідав про те, наскільки важливі ці зміни для міжнародних партнерів, що це єдиний шлях для врегулювання конфлікту. Що Обама не надасть зброю та не братиме участь у переговорах у Женевському форматі, і тому важливо проголосувати “за”, — згадував подробиці бесіди з Президентом один із його учасників.
— Хтось із “Самопомочі” запропонував Порошенку віддати Roshen UNICEF — посміялися і розійшлися, — розповідають учасники зустрічі.
Частина депутатів, які були присутні на зустрічі, у підсумку проголосували позитивно за зміни до Конституції.
Увечері 30 серпня фракція “Самопомочі” визначилася, що голосуватиме проти червоними кнопками. Того ж вечора, глава фракції Олег Березюк заявив, що на частину депутатів чиниться тиск, і що він особисто його відчув на собі.
Того ж вечора “Самопоміч” змінила положення про фракцію. Тепер, щоб виключити депутатів з фракції, потрібно було не 3/4 голосів, а 2/3.
Нові правила використали майже одразу.
За голосування за зміни до Конституції із “Самопомочі” виключили п’ятьох депутатів — № 1 списку Ганну Гопко, Віктора Кривенка, Вікторію Пташник, Остапа Єднака і Павла Кишкара. Гопко заявила, що політична сила, із якою вона пройшла до парламенту, скочується до більшовицької диктатури.
Проти голосування у першому читанні були і в “Батьківщині”.
Проте, разом із двома фракціями коаліції, позафракційними і групами “Відродження” та “Воля народу”, що разом нараховували 227 голосів, проголосував “Опозиційний блок”.
Ахметов, як розповідають джерела УП в президентській команді, пропонував президенту “мирову”. Порошенко на умови олігарха нібито не пішов, але Опозиційний блок одностайно підтримав зміни до Конституції. У “Оппоблоці” переконують, що голосування “за” — це особиста позиція фракції. Мовляв, голосування принесе мир на Донбас.
До парламенту в день голосування приїхав навіть колишній голова АП і один із керівників “Оппоблоку” Сергій Льовочкін, якого востаннє бачили у ВР 20 травня.
Насправді владі буде значно складніше у грудні, коли доведеться збирати 300 голосів нардепів за вирішальне, друге читання.
Щоб отримати необхідні голоси, знову доведеться домовлятися з “Оппоблоком”, адже Україні конче необхідно показати і ЄС, і США, що вона виконує кожен пункт Мінських домовленостей, на відміну від Росії.
Хто винний та що робити
Події у Раді та під нею в останній день серпня можуть стати вирішальними для нинішньої політичної еліти країни.
Майбутнє демократичної коаліції під великим питанням, а в парламенті вже ходять чутки про нову “ширку”.
Ця перспектива є цілком реальною напередодні місцевих виборів, на які Опозиційний блок покладає великі надії.
— Потрібно дочекатися результатів місцевих виборів, а там почнуться серйозні дискусії, — стримано коментує один із учасників Опозиційного блоку.
Сергій Льовочкін раніше заявляв, що його політична сила зацікавлена у проведенні дострокових парламентських виборів і місцеві стануть плацдармом для цього. “Оппо” готуються до реваншу.
Коаліція, створена внаслідок Майдану та дострокових виборів, тріщить по швах, і в цьому провина всіх учасників політичного процесу. І президента, який врешті-решт не зміг пояснити важливість реформи суспільству та воліє домовлятися старими методами із сумнівними політичними силами, ніж із партнерами по коаліції.
Бажане перезавантаження влади нібито відбулося, але парламент працює по старих правилах. Але тепер ця політична гра призвела ще й до людських жертв.
Трохи більше місяця тому сталися сумнозвісні події у Мукачевому. І Президент, і Прем’єр, і міністр внутрішніх справ тоді робили заяви, що винних буде покарано. Цей епізод закінчився звільненням кількох митників і заміною губернатора області. Головні підозрювані або втекли, або й надалі ведуть активну політичну діяльність. Влада не зробила висновків і отримала гранату на мирному зібранні в столиці у двох метрах від будівлі парламенту.
Аваков: “Я звинувачую Тягнибока й “Свободу” у подіях під Радою”
31 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звинувачує партію “Свобода” й її лідера Олега Тягнибока у пораненні близько 90 правоохоронців і смерті нацгвардійця під Верховною Радою України.
Про це він заявив на брифінгу.
За словами голови МВС, “Тягнибок не привів протестувальників під Верховну Раду. Він привів бандитів, які вбивали й калічили наших солдатів. Ось моя позиція”, — заявив він. Міністр пообіцяв, що “розслідування буде ретельним”. “Ми будемо непримиренні, і я вимагаю підтримки суспільства й політиків у жорсткому покаранні винних. Таке тривати не може. Якщо ми стерпимо таке, у нас буде скрізь хаос. Я цього не допущу”, — сказав Аваков.
Депутат Юрій Береза теж заявив: “Життя бійців не варті жодної політичної амбіції”. Його колега Андрій Тетерук додав: “Якщо мої політичні опоненти будуть надалі тиснути на мене чи на всіх інших депутатів, які мають власну точку зору, за допомогою зброї, я вам обіцяю як колишній військовий і як політик: я буду застосовувати всі необхідні рішення, голосувати за всі законопроекти, які будуть нищити нанівець тероризм в Україні”, — додав він.
Міліція затримала близько 30 осіб, серед яких, начебто, і того, хто кинув гранату під Радою.
Тягнибок стверджує, що люди, які демонстрували агресію під Верховною Радою, були не свободівцями, а провокаторами від влади.
Відповідальність за теракт під стінами Верховної Ради несе влада, — заява ВО “Свобода”
Всеукраїнське об’єднання “Свобода” заявляє: уся відповідальність за теракт під стінами парламенту, внаслідок якого постраждали десятки людей, лежить на чинній владі. Саме влада спільно з проросійським “Опозиційним блоком” спровокувала українців до протесту, поставивши у порядок денний парламенту та проголосувавши в першому читанні зміни до Конституції України, які закріплюють особливий статус Донбасу та є фактичною капітуляцією перед Кремлем.
Саме міліція першою застосувала силу до пікетувальників, спровокувавши численні сутички. Натомість, правоохоронці не вжили належних заходів для нейтралізації провокаторів. Очевидно, що використання вибухового пристрою, який невідомі кинули в правоохоронців, є заздалегідь спланованою провокацією, спрямованою проти українських патріотів.
Вимагаємо відставки міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, чия злочинна бездіяльність призвела до трагедії. Звертаємося до представників парламентської коаліції з вимогою не голосувати у другому читанні за пропонований проєкт змін до Конституції.
Прес-служба Всеукраїнського об’єднання “Свобода”
Президент провів нараду з силовиками
31 серпня Президент провів термінову нараду за участі керівників Парламенту, Уряду та силових структур щодо останніх подій біля Верховної Ради. Президент поставив вимогу ретельно вивчити обставини того, що сталося, знайти організаторів і поінформувати суспільство про винних у застосуванні сили та бойової зброї під час акції під стінами Парламенту.
“Подібне політичне ставлення до українських правоохоронців, більшість з яких пройшли АТО, просто не може залишитися безкарним. Ключова відмінність, що за все це несуть відповідальність політичні сили. Задля того, щоб отримати декілька мандатів у районній владі, вони йдуть на вбивство. Задля того, щоб ослабити, атакувати українську владу, мене, як Президента та Верховного головнокомандувача, Уряд, Верховну Раду, вигадують нісенітниці, закликають прийти під Верховну Раду озброєних людей, а потім ще намагаються уникнути відповідальності, переклавши її на якихось там хуліганів”, — сказав Глава держави.
Президент закликав негайно створити об’єднану оперативно-слідчу групу. “Ключова позиція — винними не мають залишитися лише виконавці, ті, хто висмикнув чеку і кинув РГО, ручну гранату оборонну з радіусом 25 метрів, не лише ті, хто діставав автоматичну зброю і натискав на курки, не лише ті, хто витягав бейсбольні бити і бив бійців Нацгвардії, але й їхні організатори, зокрема політичні, і замовники”, — наголосив Глава держави.
Президент закликав вести розслідування ефективно, швидко і максимально прозоро, щоб вся Україна і весь світ бачили, що сталося, і хто організував ці події.
“Моє тверде наполягання — відповідальності не уникне ніхто. Коли нам зараз потрібна міцна єдність проти агресора, на сьогодні, дякуючи зусиллям цих псевдопатріотів і провокаторів, в центрі столиці гинуть люди. Нам треба зараз продемонструвати чітку, злагоджену і ефективну дію влади”, — заявив Петро Порошенко.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав те, що відбулося, “злочином проти Української держави”. “Всі політичні сили, які сьогодні начебто виступали на захист Української Конституції, блокуючи Парламент і організовуючи безлад біля Верховної Ради, фактично знущалися на Конституцією і над Українською державою. Вони повинні понести і політичну, і юридичну відповідальність”, — наголосив Глава Уряду.
Голова Служби безпеки України Василь Грицак повідомив, що заявки на проведення заходів біля Парламенту подали 10 структур, зокрема Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, партія “УКРОП”, Радикальна партія.
У нараді також взяли участь Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, Секретар РНБО Олександр Турчинов, Генеральний прокурор Віктор Шокін, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, тимчасово виконувач обов’язків командувача Національної гвардії України Микола Балан.
Загалом у сутичках під Верховною Радою 31 серпня постраждала 141 особа, з яких 131 — це силовики.
Це констатує речник МВС Артем Шевченко у Facebook вранці 1 вересня.
“Сухі ранкові цифри від МВС: загалом 141 — потерпілий, з них 131 — міліціонери та гвардійці, з них 10 — важких; 18 — затриманих, 13 — вже звільнені”, — написав він.
Як відомо, у понеділок під Верховною Радою сталися сутички між силовиками та мітингувальниками, які вимагали не ухвалювати зміни до Конституції.
Після голосування парламенту, мітингувальники пішли штурмом на Верховну Раду і почали кидати димові шашки. Потім хтось кинув у лави міліції і Нацгвардії бойову гранату.
У результаті вибуху гранати під парламентом загинув 25-річний строковик Наіональної гвардії Ігор Дебрін.
У вівторок, 1 вересня, у лікарні помер ще один боєць Нацгвардії від поранень, отриманих внаслідок вибуху гранати під час пікету під Верховною Радою в понеділок.
Про це у своєму Твіттері написав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
За його словами, ім’я загиблого — Дмитро Сластіков. Він був призваний із Жовтих Вод Дніпропетровської області і служив у військовій частині 3027.
Міліція затримала 31 людину, пізніше 13-х із них відпустили. Серед затриманих є і той, хто кинув гранату. Як з’ясувалося, це був 21-річний Ігор Гуменюк — боєць добровольчого батальйону спецпризначення “Січ” (складається з членів “ВО “Свобода”). Тоді ж, 1 вересня, народний депутат, радник президента з гуманітарних питань Ольга Богомолець повідомляє про смерть ще одного — третього — пораненого під час сутичок під будівлею парламенту в Києві 31 серпня.
За словами Богомолець, померлому було всього 20 років.
У Європарламенті шкодують через насильство під Радою і закликають до спокою
У Європейському парламенті висловили жаль у зв’язку з насиллям біля Верховної Ради, яке призвело до смерті бійця Національної гвардії та поранень десятків інших, і закликають до відновлення порядку.
Відповідну заяву зробили у понеділок у Брюсселі голова Комітету із закордонних справ Європарламенту Елмар Брок та голова Комітету Асоціації Україна-ЄС ЄП Андрій Пленкович, повідомляє УНІАН.
Політики назвали голосування за поправки до Конституції в частині децентралізації “важливим для України днем”.
“Це новий доказ твердої прихильності української влади в напрямі реалізації Мінських домовленостей і мирному вирішенні конфлікту. На цьому тлі ми глибоко шкодуємо з приводу насильства, яке сталося поблизу Верховної Ради, спровоковане силами, які виступають проти децентралізації та процесу реформ…”
Депутати ЄП також закликали до повної відповідальності, яку “мають висловити всі політичні сили в Україні, коли у вирішальний для країни момент ухвалюються такі важливі рішення, незважаючи на дуже напружену ситуацію та агресію, з якими вона стикається в останні 18 місяців”.
Підготовлено за матеріалами “Української Правди”
1 вересня 2015 року
