У Кременець, до Словацького

Василь ГОРБАТЮК,

директор Хмельницького обласного літературного музею, письменник

“Моя вітчизно давня!” — так у поемі “Беньовський” називає Україну Юліуш Словацький (4.09.1809—3.04.1849) — видатний польський поет і драматург, який разом з Адамом Міцкевичем був засновником романтизму в літературі Польщі. Народився і провів (з перервами) свої дитячі роки Юліуш у Кременці на Волині (нині Тернопільська область). Сюди, в рідний край, до матері Саломеї згодом линув він думками, листами, творчістю — до останніх днів свого життя. Українська тема, ба більше, українська проблематика (сучасне і майбутнє) присутня в низці його віршів, а також у поемах “Змій”, “Вацлав”, “Беньовський”, у драмі “Срібний сон Саломеї”, трагедії “Мазепа”.

До Кременця, в Україну дух і творчість Юліуша Словацького повернулися 2002 року — з відкриттям у його рідному місті музею видатного польського письменника. Нового піднесення пошанування пам’яті поетаромантика і вивчення, дослідження його життя й творчості набули через два роки, коли Міністерство культури і національної спадщини Республіки Польща профінансувало реставраційні роботи та створення музейної експозиції в родинній садибі Словацьких. Різнобічну підтримку народженню музею надавала й українська сторона — Міністерство культури і мистецтв України, Національний музей літератури імені Т. Шевченка, Інститут літератури Академії наук України імені Т. Шевченка, обласна й районна влада. З того часу музей Юліуша Словацького став місцем зустрічей і спілкувань, звітів про творчі й наукові здобутки українських та польських письменників, науковців, дипломатів, музикантів, співаків, художників…

Нинішнього року тут, у Кременці, в обласному літературномеморіальному музеї Юліуша Словацького, відбувся вже ХІ Міжнародний літературномистецький форум “Діалог двох культур — 2015”. Участь у ньому взяли понад півсотні польських письменників і науковців, не менше — й з українського боку.

Уже традиційно форум почався з покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Квіти лягли й на могилу Саломеї Словацької — прах її спочиває у затінку старих дерев на давньому цвинтарі Кременця. Звучали слова пошанування її пам’яті, а також рядки одного з численних листів Юліуша Словацького до матері.

Як і щороку, святкового вигляду набрала вулиця Юліуша Словацького — тут учнівська і студентська молодь демонструє композиції квітів, кременецькі художники — творчі роботи.

Після покладання квітів до пам’ятника Юліушу Словацькому на подвір’ї родинної садиби розпочалося урочисте відкриття форуму. Глибокими й проникливими були виступи українських письменників Дмитра Павличка, Романа Лубківського, Сергія Гальченка, Григорія Штоня, теплими й зворушливими — Генерального консула РП у Луцьку Беати Бживчи, директора літературномеморіального музею Юліуша Словацького в Кременці Тамари Сеніної й директора музею імені Анни і Ярослава Івашкевичів у Ставіску біля Варшави Маріуша Ольбромського. Листипривітання надіслали учасникам форуму міністр культури Республіки Польща Малгожата Оміляновська, внук маршала Юзефа Пілсудського Кшиштоф Ярачевський — директор музею маршала Пілсудського в Сулеювках, голова фундації “Допомога полякам на Сході” (Варшава) Януш Сколімовський.

Приємна несподіванка чекала на українського письменника і перекладача, державного і громадського діяча, Надзвичайного і Повноважного Посла України Романа Лубківського: йому присвоєно звання “Почесний громадянин міста Кременця”. (Дмитро Павличко удостоєний цього звання кілька років тому).

Чотири дні тривав форум. Він включав у себе наукову конференцію: науковців — дослідників життя і творчості Юлуша Словацького та інших польських і українських письменників, пов’язаних із Волинню, музейників, істориків. У рамках форуму відбувся і V міжнародний фотопленер. Письменники й науковці також взяли участь в урочистостях, присвячених присвоєнню Кременецькій загальноосвітній школі І—ІІІ ступенів № 1 імені відомої української поетеси Галини Гордасевич (1935—2001).

Форум був наповнений різноманітною й цікавою культурною програмою: екскурсії на знамениту гору Бону і до маєтку Вишневецьких, концерти української та світової музичної класики й сучасної музики, літературні читання, презентації книг. І найголовніше — знайомства і розширення співтворчості між учасниками форуму, це високі й незабутні емоції, народжені спілкуваннями і причетністю до творчості й долі видатного поетаромантика Юліуша Словацького.