Тетяна ФІГОЛЬ,
член правління Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Франка в рамках інтелектуального клубу творчих особистостей відбулася презентація книжки Миколи Кардащука “Хто ми? Хто наші пращури? Звідки пішла-постала Україна?”
Микола Дмитрович Кардащук — лікар-стоматолог, педагог, кандидат медичних наук, доцент, громадсько-політичний діяч, краєзнавець, письменник-драматург. Винахідник високоефективних медичних препаратів “Дісанол-1” і “Дісанолова мазь” з анальгезуючими, протизапальними, антимікробними і стимулюючими регенеруючими властивостями. Лауреат обласного рейтингового огляду “Галицький кмітливець 2004”, якого Рада Івано-Франківських обласних організацій ТВР і СНІО України визнала переможцем у номінації “Кращий вчений-винахідник”. Лауреат обласної премії імені
П. І. Персенова Івано-Франківської обласної організації ТВР України, нагороджений дипломами, нагрудним знаком “Галицький кмітливець” і медаллю “Лауреат номінації “Кращий вчений-винахідник Прикарпаття”.
Микола Дмитрович — член правління міської “Просвіти”, учасник і організатор різноманітних громадських, політичних і наукових конференцій і святкових заходів. Нагороджений просвітянською медаллю “Будівничий України” та грамотами.
1991 року прийняв військову присягу на вірність Україні, вступив до лав Спілки офіцерів України і як делегат брав активну участь у роботі з’їздів СОУ. 1992-го організував комітет військово-патріотичного виховання молоді, обраний його головою. У військових частинах і навчальних закладах проводив ідеологічно-виховну роботу. Кошовий осавул “Галицької Січі”, полковник, начальник управління виховної роботи, делегат Великих козацьких Рад.
У своїх творах розкриває актуальні проблемні питання: виховання нового покоління в національно-патріотичному дусі, а також — героїчні й трагічні сторінки боротьби за волю України проти ворогів-поневолювачів, зрадників, яничар та холуїв.
Микола Кардащук займається археологічними дослідженнями про історичні корені української нації і Держави, бо ми — етнічна нація на своїй Богом даній землі, без “старших братів”-самозванців. Про це пише він у своїй книжці.
Автор вважає, що Східні Карпати, де розташований географічний центр Європи, — це колиска ранніх слов’ян і українського народу. У цій місцевості більше мільйона років тому мешкали первісні люди — гірські племена карпи, які розвинулися у високоцивілізоване суспільство, що має рідну материнську українську мову і високу народну культуру. Микола Кардащук детально на конкретних прикладах з археологічних розвідок, з картами, наскельними рисунками та іншими візуальними матеріалами досліджує поетапний розвиток людського роду в Карпатському регіоні від первісного періоду до сьогодення, а саме: первісний лад кам’яного віку, формування племен у Карпатському регіоні і розселення їх на землі Праукраїни, створення союзів племен Оріїв, трипільську культуру, Велику Скіфію, княжі часи, Київсько-Галицьку Русь-Україну, Гетьманщину, Коліївщину, народні повстання, організації Січових Стрільців, УГА, часи УНР, ОУН-УПА, створення Незалежної Української Держави 1991 року.
У передмові до книжки Ігор Коваль, доцент кафедри релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника наголосив, що книжка надзвичайно актуальна.
Ігор Михайлович вважає, що Миколі Дмитровичу Кардащукові, ім’я якого широковідоме на Прикарпатті, Господь заповів велику життєву дорогу, але вона, на жаль, була встелена гострим камінням і колючим терням, драматичними та трагічними сюжетами. Не дивлячись на всі перипетії долі, завдяки жертовній відданості українській національній ідеї, він довів і постійно доводить, які невідгадані сили духу має людина. На своїй дистанції від “альфи” до “омеги” незламний патріот України виявив талант ученого-хіміка і лікаря-стоматолога, винахідника та автора оригінальних прозових, драматичних і публіцистичних творів, здібного педагога і невтомного популяризатора вітчизняної музичної культури. За останні чверть століття, саме на безпосередній службі народу України, найбільшою мірою розкрився його хист як суспільно-політичного діяча.
Несподівано прикарпатський ерудит виступив у новій іпостасі — в ролі вдумливого дослідника етнічної історії українського народу. Так у результаті наукових пошуків і дослідницьких роздумів народилася ця книга Миколи Кардащука. Для кращого сприйняття читацькою аудиторією тієї географічної площини, на якій роздмухувалося полум’я українського етногенезу, автор подає палеогеографічну її характеристику і детальну інформацію з археології українських Карпат. Це дало змогу М. Кардащуку окреслити Східні Карпати як етнічну колиску ранніх слов’ян та всього українського масиву, звідки ще в палеолітичну добу розпочалося розселення різних племен по всій території сучасної України. На багатющому та унікальному археологічному матеріалі, здобутому різними поколіннями дослідників, авторові самобутньої наукової розвідки вдалося вималювати праісторичну цивілізацію — Скіфію. А один із наступних монументальних розділів “Історія русів” побудований винятково на писемних джерелах вітчизняного і зарубіжного походження. Цей джерелознавчий контекст дає нагоду вченому окреслити особливу роль Карпатського регіону в етнічній історії Київської Русі, Галицького князівства та Галицько-Волинської держави, виокремити місце княжого Галича в процесах консолідації давньоруського українського суспільства. У монографії на належному рівні опрацьовано такі важливі історичні етапи українського національного державотворення: Козаччина, Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького в середині XVII ст., Відродження XIX ст., Визвольні змагання XX ст., документально доведено прагнення українців до соборності і свободи, осягнення етнічної самоідентичності, релігійної толерантності і культурного аристократизму. Книжка щедро проілюстрована численними світлинами і репродукціями мистецьких творів. Микола Кардащук вміло оперує стилістичними засобами і наукової, і науково-популярної розповіді.
Таким чином, нове дослідження в царині вивчення етнічної історії народу України суттєво збагатить досягнення сучасної вітчизняної історіографії та етнології, а книжка буде корисною для широкого кола читачів: науковців, студентів, краєзнавців, педагогів — усіх, кому дорога славна минувшина нашого народу і його світла історична перспектива.
Ґрунтуючись на багатому археологічному матеріалі, вітчизняних і зарубіжних писемних джерелах, пошуковець розкрив нам у просторі й часі тисячоліть могутній і складний процес формування та розвитку українського народу і Держави-України.
Дослідник висвітлив національний етногенез через первісні часи, формування племен, праісторичну цивілізацію Оріану-Скіфію.
Тоді ще не було російської народності, яка почала формуватись у XIV ст. На півночі жили угро-фіни, племена мері, весь і ін. З “посадкою” монголо-татар на Волзі почалося формування Московії. Орда поглинула людей інших етносів, зокрема і волзьких татар та частину слов’ян. Це середовище і було ординським суспільством. Тепер вони відмовилися від своєї історії.
Українці — найдавніший культурний народ у Європі, якому вже 75 тисячоліть, навіть давня єгипетська цивілізація народилася на півтора тисячоліття пізніше, як підкреслив професор Пітер Форестер, в українців не виявлено монголоїдних та азійських генів.
За допомогою мультимедійних слайдів Микола Кардащук коротко виклав присутнім на презентації основні моменти цієї історико-етнографічної розвідки.
Актуальність книжки і її цінність для пізнання історії українського етносу та формування держави Україна, доступність викладу матеріалу відзначили професори ІФНМУ Степан Геник і Андрій Грицик, професор ПНУ ім. В. Стефаника Іван Миронюк, голова обласного об’єднання “Просвіти” Степан Волковецький, заступник голови цієї організації Євген Романишин, голова управи Братства ОУН-УПА Карпатського краю Стефан Гах, керівники обласних організацій ТВР і СНЮ України Богдан Середюк і Лідія Шляхтич.
Читачам ОУНБ ім. І. Франка, центральних районних бібліотек області, учасникам презентації Микола Кардащук подарував свої книжки. Присутні одностайно підтримали ідею Степана Геника висунути цю працю на здобуття міської премії ім. І. Франка.
Модераторами заходу були директор ОУНБ ім. І. Франка Людмила Бабій і завідувачка відділу економіко-виробничої літератури Надія Пасяка.
