Почуття Наталії Гончарової

Валентина ЄФРЕМОВА,

мистецтвознавець

Фото автора

 

Для творчої людини емоційний стан відіграє важливу роль. Будьщо, вірш, поема, музичний твір або пейзаж, натюрморт чи тематична картина віддзеркалюють внутрішній стан автора, його натхнення.

Що хвилює Наталію Гончарову, яка обрала своєрідну лінійну форму ієрогліфів для втілення в життя своїх сюжетів? Насамперед це стосунки між чоловіком та жінкою, настрій, у якому відбувається та чи та подія. Лаконічним засобом — лінією — автор намагається передати цілу сагу двох закоханих людей. Вони радіють одне одному, зустрівшись на лузі, у ніжних обіймах слухають музику, милуються природою. Через усі твори проходить музичний настрій, в якому живуть герої художниці. Вони сповнені дивної ритміки. У картинах пульсує настрій, як у красномовній композиції з мамою та дитинкою, у присвяті автор молить у Господа для них захисту та благословення.

Щоб передати емоційну хвилю народження любові, художниця використовує дивну м’яку, плавну лінію, що обертає своїх героїв, наповнює хвилею романтики, радості, щастя. Досить подивитися на картину “Енергія почуттів”, де у сонячних променях обнялися двоє. Авторці вдалося передати теплі почуття закоханих, життєдайну енергію імпульсу цієї зустрічі.

Слід відзначити чорнобілі композиції, в яких найвдаліше розкривається художній прийом твору, як на картині “Інь і Янь”. Справді, ієрогліфи не потребують доповнень, у них історично закладена семантика східної старовинної мови. Недаремно японська, корейська каліграфії вміщують в одному знаку цілу поему.

Наталія Гончарова людина планетарна, вона вболіває за мир на планеті. Автор звертається до історичних подій в Україні, про що свідчать картини на тему Другої світової війни та Майдану. Тривога за державу вдало розкрилася на полотні “Молитва за Україну”.

Біля кожної картини є літературні присвяти, у яких закарбована душа автора. Так Наталія Гончарова прагне передати свої почуття іншим людям і це їй вдається. Про це свідчать глядачі, які побували на виставці, що недавно відбулася в Українському фонді культури. Заслужений художник України, член правління УФК, живописець Микола Шелест оцінив твори Н. Гончарової як хвилю емоцій, що переповнюють серце мисткині. Ці емоції віддає людям через свої образи. Лінія, якою оперує автор, — проста, але конкретна в кожному випадку, підкреслює характер, внутрішній стан героїв. Це, безумовно, талановито і не кожному фахівцеві до снаги.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment