У селі Веприк, що на Чернігівщині, з великою шаною ставляться до збереження спадщини українського народу. Випускники Веприцької школи, гості та мешканці села зібралися на велику раду щодо збереження і доцільного використання приміщення Великої школи, спорудженого у 1909—1912 роках, і надання йому статусу пам’ятки історії та культури.
Цього дня у приміщенні освітнього закладу відкрилася виставка “Із великою любов’ю до малої батьківщини”. 100 найкращих творів славетної землячки, заслуженого майстра народної творчості України Ніни Федірко представив історико-краєзнавчий Музей Фундації Петра Тронька, що діє у Веприку від липня і вже відомий в області як починатель багатьох місцевих ініціатив.
Гості були вражені майстерністю, з якою виконані вишиті килими, панно, рушники і картини майстрині. Представлено кілька тематик — Різдво Христове, “Боже великий, єдиний, нам Україну храни”. Бачимо зображення українських дівчат та хлопців, ілюстрації до пісень та свят — Спаса, Пасхи. Але найбільше представлено тематику матері — тут вона і з дитиною, і Божа Мати. Чорно-білі роботи — на ретротематику.
Димерська майстриня — одна з небагатьох в Україні, яка володіє майже всіма техніками вишивання, офіційно визнаними етнографічною наукою. Узори добирає зі старовинних книг, а також розробляє авторські. Характерною особливістю її узорів є дрібно розчленовані орнаментальні мотиви, які становлять чітку, врівноважену композицію рослинного або геометричного орнаменту. Її улюблені мотиви — квіти, зірочки, грона винограду, цвіт хмелю, гілочки з калиною, ягодами. Особливого поширення в її роботах набув мотив стилізованих червоно-чорних троянд, які можна побачити на рушниках, серветках і скатертинах.
“Це моя 123-тя персональна виставка, — каже Ніна Федірко. — Погляньте на рушник “Євромайдан 2014 року”. Тут три знакові вулиці — Хрещатик, Грушевського та Інститутська. Сірий колір символізує дим, кіптяву; окремі елементи — палатки, де жили люди; бібліотеку, церкву. Посередині — зображення грон калини, які символізують боротьбу пліч-о-пліч усіх національностей України, а ягідки, які зірвалися та покотилися, нагадують про пролиту кров Небесної Сотні. Я володію 180-ма техніками, а тут представлено близько 10-ти: хрестик, мережка, солов’їні вічка…”
Народний самодіяльний колектив “Калинонька” розважив присутніх концертом “Моя ти земле калинова!”. Артисти на високому рівні, професійно виконали українські народні та естрадні пісні. Колектив засновано 1974 року в смт Велика Димерка Броварського району Київської області. Його незмінним художнім керівником залишається Людмила Настич, а музичним керівником — Володимир Юхта.