Сергій ГОРИЦВІТ
Губернатор Одещини Міхеїл Саакашвілі у перервах між державними справами активно вчить українську мову і вже неодноразово виступав публічно, як він каже, “рідною мовою”.
Він уже вільно спілкувався українською на зустрічах в Одеському селекційному інституті, у Львівському національному університеті імені Івана Франка, під час зустрічі з новими патрульними поліцейськими. А коли він у військовій формі прибув до бійців одеського полку у зоні АТО й привітав їх українською мовою, ті були просто у захваті.
Але наведені приклади — то все-таки винятки у публічному спілкуванні Міхеїла Саакашвілі з громадськістю. У повсякденній роботі й навіть під час офіційних зустрічей він здебільшого послуговується російською мовою, яку чимало одеситів вважають “общєпонятной”.
Це й поставили йому на карб українські патріоти. 6 жовтня 2015 року вони направили йому листа, в якому вимагають від голови ОДА послуговуватися українською мовою в офіційному спілкуванні. Наведу цей лист без купюр.
“Вельмишановний Михаїле Ніколозовичу!
Ми, як і більшість українців, високо оцінюємо і підтримуємо Ваші намагання зупинити корупцію, сприяти підприємництву і навести лад в Одесі та області. Але ми не можемо мовчати з приводу того, що Ви, незважаючи на статус високопоставленого державного службовця, регулярно використовуєте іноземну мову, російську, у офіційних заявах та повідомленнях. Така Ваша практика протирічить Конституції України згідної якої єдиною державною мовою є українська мова. Можливо, Вам здається, особливо з огляду на поширеність російської мови в одеському регіоні, що порушення Конституції щодо статусу української мови не має великого значення. Але це не так.
Українська мова піддавалась заборонам і репресіям продовж 400 років. Внаслідок склалась ситуація, в якій рідна мова більшості українців малодоступна в засобах масової інформації. Процес русифікації в Україні пішов настільки далеко, що багато хто з громадян України не знали українську мову і навіть глузували з тих, хто продовжував нею користуватись.
Війна на сході України почалась саме з того, що російські війська Путіна вторгнулись в Україну рятувати “русскоязичних”. Саме декотрі місцеві російськомовні жителі східних областей сприяли проросійським терористам і російським військам.
Як високопоставлений державний чиновник Ви, Міхаїле Ніколозовичу, повинні ці речі знати і розуміти. Уявіть собі, що у Вашому рідному Тбілісі на прилавках магазинів і стендів 95 % глянцевих журналів надруковані російською мовою. Уявіть собі, що частина громадян Грузії не знають, — а дехто і не хоче знати — грузинську мову. Чи дозволили б Ви собі в такій ситуації постійно публічно виступати російською мовою у Грузії? Впевнені, що ні.
Тому звертаємось до Вас із закликом докласти зусиль до того, аби Ви особисто спілкувались з одеситами і українцями усієї держави саме державною, українською мовою. Один з найсильніших ударів проти диктатора, який засів у Кремлі, буде Ваша підтримка і утвердження української мови на Одещині, на що ми дуже сподіваємося.
Підтримайте нас і ми будемо підтримувати Вас!
Слава Україні!”
Під цим листом поставили свої підписи: голова Всеукраїнського комітету захисту української мови Олесь Доній, голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства “Меморіал” імені Василя Стуса Тарас Марусик, засновник порталу мовної політики Максим Кобєлєв, активіст громадянського руху “Відсіч” Михайло Свистович, керівник інформаційно-аналітичного центру “ПЕРЕВЕСЛО” Сергій Михальонок, виконавчий директор громадського руху “Не будь байдужим” Оксана Левкова та інші активісти.
Хоч це напоумлення адресовано персонально Міхеїлу Саакашвілі, та його слід взяти до уваги всім чиновникам при владі, які ще не рідко виправдовують вживання мови країни-агресора словами “какая разніца”. Як стверджував педагог і поет Василь Сухомлинський, “мова — духовне багатство народу”. А голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павло Мовчан стверджує: “Людина, яка втратила свою мову, — неповноцiнна, вона другорядна у порiвняннi з носієм рiдноï мови”. Тож будьмо відданими українській мові, мові материнській.
