Непереможність українського духу

В Українському домі, що на Європейській площі столиці, відкрилося відразу дві виставки, присвячені величним українським святам — Покрові Пресвятої Богородиці, Дню захисника України та Дню Українського козацтва.

Перша експозиція має назву “Покров Богородиці над Украйною”. Її організатори — Інститут Президента Віктора Ющенка, Громадське об’єднання “За помісну Україну”, Національна портретна галерея “Українці у світі” та “Український дім”.

Згідно з переказами, Пресвята Богородиця у середині ХІ століття явилася Святим Антонію і Феодосію — фундаторам Печерського монастиря та веліла їм побудувати храм на честь її Успіння у Печерському монастирі. І при цьому вона сказала: “В цьому храмі я буду жити”. Свідоцтвом прихильності Божої Матері до України є присутність її чудотворних ікон на нашій землі. Формально вважається, що їх двісті, але кількість постійно росте. Лише назви ікон — Боянська, Краснопільська, Гошівська, Зарваницька, Теребовлянська, Львівська, Самбірська, Ігорівська, Волинська, Бельська, Корсунська, Бахчисарайська, КиєвоПечерська, Свемська, Озерянська, Піщанська, Дубовська, Путильська, ЧерніговоІллівська, Охтирська охоплюють усю Україну. Ікони Покрови Божої Матері вважаються оберегом Українського козацтва. Що підтверджується присутністю на цих іконах Богдана Хмельницького та Петра Калнишевського.

На виставці представлені українські ікони Пресвятої Богородиці та портрети видатних діячів епохи козацтва. Увагу відвідувачів привертає портрет козака Мамая, якого вважають батьком запорозьких козаків. Згідно з народними переказами, це перший кошовий отаман, засновник руху козаківхарактерників, мамаїв, легендарний нащадок роду Кия. Поруч портрет славнозвісного полководця, кошового отамана Війська Запорозького Низового Івана Сірка, який брав участь у Тридцятилітній війні на боці французів та був активним учасником Визвольної війни українського народу 1648—1654 років. Як відомо, за свою опозиційність до московської влади кошовий отаман був висланий до Сибіру.

Кожен відвідувач виставки зможе зробити для себе багато відкриттів. Приміром, мало хто знає, що дружина великого князя Василя ІІІ Івановича та мати першого царя російського Івана ІV (Грозного) — дочка князяемігранта Василія Львовича з українськолитовського роду Глинських. Поруч ще одне відкриття — Турхан Хатісе Надія, дружина Османського султана Ібрагіма І хана, мати султана Мехмеда ІV. Українка ще в дитинстві потрапила у полон до татар і була продана до гарему султана, згодом стала однією з його дружин. А отаман Донського козацтва, один із керівників селянської війни 1773—1775 років Омелян Пугачов, як стверджують організатори виставки, народився у місті Глухові.

Не менш цікавою є й експозиція батального живопису Андрія Холоменюка “Військо РусиУкраїни на захисті Вітчизни та Європи”. Особливе хвилювання та захоплення викликає картина “Грюндвальська битва” (1410). У цій битві зійшлося об’єднане військо народів Східної Європи проти війська Тевтонського ордену. Тут зображено епізод бою за участю лицарів ГалицькоВолинських земель у захисті Краківської хоругви, показано подвиг лицаря Івана Сущика з Романова. Не менш видовищною є й зображення “Битви під Оршею” (1514). Під час цієї битви об’єднане польськолитовськоруське військо виступило проти війська московського. На картині можна побачити завершальну атаку кавалерії князя Острозького. А епізод бою флоту Петра Сагайдачного з чорноморською ескадрою Османської імперії змальовано в картині “Синопська морська баталія” (1618). У центрі картини “Хотинська битва” (1621) — епізод оборони козацьких позицій за допомогою мобільної фортеці. Не міг художник оминути і славнозвісної “Конотопської битви” (1659), зокрема бою на річці Соснівці, що завершився розгромом московського війська.

Обидві виставки вкотре підтверджують, що український волелюбний дух неможливо здолати. І так буде завжди.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment