Володимир СЕМИСТЯГА,
голова Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
Військові дії на східноукраїнських теренах непослідовні, а часто й некомпетентні потуги місцевої чиновницької братії, яка в своїй більшості поки що віддзеркалює все ту ж проросійську колоніальну адміністрацію, не сприяють швидким консолідуючим процесам нашого суспільства. І все ж, попри життєві негаразди, розпорошені буремним часом поза власним бажанням, кращі представники луганської української інтелігенції залишаються вірними своєму просвітянському чину. В надзвичайно складних умовах вони несуть ідею незнищенності українського духу, пропагують високі гуманістичні цінності, формують у громадян держави почуття любові та патріотизму до своєї Батьківщини і глибокої ненависті до її ворогів.
Нині м. Сіверськодонецьк на Луганщині виконує почесну місію обласного центру. Сюди евакуйовані не лише частина обласних державних установ та закладів, а й прибули члени й керівники громадських об’єднань і рухів. Серед них — велика частина просвітянського активу з тимчасово неконтрольованих Україною територій, зокрема й член правління Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”, співак і композитор, актор Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру — заслужений артист України Іван Шербул.
Він прихильник української літературної класики на театральній сцені, яке завжди знаходить відгук у серцях краян. 16 й 17 жовтня вперше в історії Сіверськодонецька на сцені колишнього муніципального театру в рамках 75-го театрального сезону Луганського обласного академічного музично-драматичного театру відбулися дві прем’єрні музичні вистави безсмертної “Наталки Полтавки” І. П. Котляревського, покладеної на музику
М. В. Лисенком. У переповненій залі майже півтори тисячі містян стоячи влаштували артистам овації, засвідчивши схвалення й прихильність та вдячність творцям вистави за їхню працю. Не скупилися й на квіти та захоплене “Браво!”
Історія цієї постановки непроста. Із окупованого Луганська театр прибув у складі… директора і одного актора, без реквізиту, костюмів, декорацій, музичних інструментів, технічного персоналу тощо. Щоб вижити, І. П. Шербул розпочав свою діяльність із власних сольних концертів. Водночас за підтримки облдержадміністрації формував творчий склад театру. До роботи залучив місцеву талановиту молодь, випускників місцевих музичних шкіл та музичного училища.
Чому обрали саме “Наталку Полтавку”? Бо хотілося засобами музики і драматургії довести, що велике кохання багато важить у боротьбі за власне щастя. Але головна мета та ідея старі і неспростовні: без злагоди в сім’ї, селі, містечку і взагалі в суспільстві щастя не здобудеш. Коли хор завершив виставу співом: “Де згода в сімействі, там мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона. Їх Бог благословляє, добро їм посилає і з ними вік живе”, місцеві театрали їх підтримали.
Ветеран театру (30 років творчої діяльності на Луганщині) заслужений артист України Іван Шербул запропонував нове прочитання п’єси Івана Котляревського. Як режисер, перебудувавши драматичну і музичну версії, показав глядачеві чудову музичну веселу ліричну комедію про кохання. Експеримент вийшов вдалим, глядач сприйняв і підтримав його. Та й сам він блискуче виконав роль Возного. У ролі Петра виступив О. Борщов, Виборного — О. Михайлов, Миколи — Я. Грошев, Наталки Полтавки — Г. Живиця та Д. Штомпель. Керівник літературно-драматургічної частини — луганська просвітянка Т. Пліс.
Безумовно, ця прем’єра — своєрідний подвиг артиста-просвітянина, який за надскладних умов відродив Сіверськодонецьку славу театрального міста, а Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр знайшов новий дім для творчої діяльності.
