Едуард ОВЧАРЕНКО
У Національному музеї історії України працює фотовиставка “Воїн. Воля крізь віки” (фото та історична експозиція), що реконструює ключові віхи історії української армії та показує європейськість українського війська за формою і змістом. На прикладі тисячолітньої історії автори показують, що українська армія — це армія, яка завжди захищала європейські цінності.
“Ініціаторами проведення цієї виставки виступили фотограф Анна Сенік та історик Микола Балабан. Вони прагнули показати, що українське військо має давні традиції та багатовікову історію. В експозиції охоплено період від часів князювання Ярослава Мудрого до наших днів. Виставка викликала великий інтерес у киян і гостей столиці, тому її роботу ми вирішили продовжити на тиждень”, — розповіла старший науковий співробітник методичного відділу музею Аліна Коваль.
Фотовиставка об’єднує п’ять основних епох історії українського війська: пізнє середньовіччя, ранній модерний час, Першу світову війну, Другу світову війну і сучасну Україну.
Епоха пізнього середньовіччя, що представлена у першому розділі виставки, характеризувалася поширенням типового європейського пластичного обладунку з додаванням руських, польських чи литовських елементів і виникненням класичного європейського військового строю армій. Привертають увагу світлиниреконструкції ратників Ярослава Мудрого (ХІ ст.) та Данила Галицького (ХІІ ст.), а також лицарів Подільської хоругви і Львівської землі (обидві ХV ст.).
Із розділу “Новий ранній період” можна дізнатися, що головною військовою формацією цього періоду були козаки. А 1658 року гетьман Іван Виговський створив наймане військо, яке складалося з піхоти, озброєної мушкетами, та кавалерії — драгунів. Одяг та озброєння гетьманських воїнів були максимально близькими до тогочасних західноєвропейських стандартів і використовувалася тактика ведення бою піхоти німецького строю. Цю добу представляють світлиниреконструкції курінного Печерської сотні, реєстрового козака Хмельницького, мушкетера Виговського та козацького сотника (усі — ХVІІ ст.).
Першим офіційним українським військовим формуванням часів Першої світової війни став легіон Українських Січових Стрільців (УСС), що воював на боці АвстроУгорської імперії. З весни 1915 року вони були відомі в австрійській армії як “Залізна бригада”. А після проголошення у червні 1917 року автономії УНР у складі Росії розпочався процес будівництва армії. Чисельність армії УНР у різний час складала від 15 до 100 тисяч вояків. Основою її спорядження та озброєння були російські зразки, використовувалися також елементи спорядження та озброєння різноманітних європейських армій. Цю епоху ілюструють знімкиреконструкції із зображенням стрільців УСС 1916 та 1919 років, бійця УНР (1919 р.) та козака Холодноярської республіки (1920).
Особливістю Другої світової війни були масові партизанські бої. А УПА була однією з найбільших партизанських формацій Європи. За різними даними в її лавах нараховувалося від 3540 до 200 тисяч бійців. Головною метою армії була боротьба за незалежність України. УПА використовувала класичну партизанськоповстанську тактику, оперуючи невеликими загонами в тилу противника й уникаючи великих військових зіткнень. У розділі можна побачити світлиниреконструкції стрільця Карпатської січі (1939 р.) та воїнів і медичної сестри УПА (обидві 1943 р.).
Останній розділ експозиції — це сучасний період. Як відомо, українська армія створювалася практично з нуля в умовах бойових дій. Сьогодні це одне з найбоєздатніших військових формувань Європи. І якщо в попередніх розділах можна побачити історичну реконструкцію, то в останньому — реальні українські воїни, які сьогодні боронять незалежність рідної держави, а також волонтери, завдяки яким маємо сучасне військо.
Крім світлин представлені зразки зброї, починаючи від середньовіччя і закінчуючи Другою світовою війною. Особливу увагу привертає прапор українських націоналістів 1940х років. А сучасний період доповнюють особисті речі учасників АТО.
Фотовиставка “Воїн. Воля крізь віки” вже побувала на передовій лінії військових дій, де піднімала дух українських воїнів. Також її мали змогу бачити мешканці Полтави і Запоріжжя. Всього понад 31 тисяча відвідувачів. А сприяли здійсненню цього проекту Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України та Міністерство оборони України.