Богдан ЗАЛІЗНЯК Великий ілюзіоніст

* * *

нація йшла

ви

прямлялася

раптом стала

за

сумнівалася

а куди йти

 

* * *

стоїть Москва

і хоче ще стояти

а перед тим

забрати в свій кулак

земельку нашу

нашу рідну матір

а чи не взяв би її

шляк

 

* * *

“проникновением”

назвали “парни” винищення народів

а ще “интегрированием”

гігантських територіальних ансамблів

це вже як Бог у когось

забирає Боже слово

то той сам себе наділяє

ієрогліфами

наприклад

“специфичность московского

духовнополитического синтеза”

ми українці

відчуваємо

як духовність “парней московских”

так і променить

в Криму і на Донбасі

 

* * *

і настала епоха

безпринципних судів

сиди

й не виходь з хати

варто б

сказати кілька слів

а можеш ти їх

сказати

 

Читаючи Б.І. Антонича

відчути молодість

коли ще молодий

коли

трава встає

за кожним кроком

то значить

в світ прийшов

не боязкий

ті кроки й досі

є для нас

уроком

 

Майже пародія

на “Самопародію”

владопартія як крона

береже свого патрона

а в тіні ресурс

він

“нові шляхи” будує

Україну він руйнує

до самих основ

до самих основ

владопартія вселика

всеспроможна всеязика

а народ мовчить

та настане час “заграє”

всі “корчі” повириває

для добра усіх

для добра усіх

 

* * *

революція і жінка

жінка і революція

ілюзія там і там

вирішив

покластися на Час

великий ілюзіоніст

творець симулякрів

 

* * *

на обіді в Михайла Максимовича

на честь Тараса Шевченка

апостол слов’янофільства Хом’яков

критикував Шевченка як і Бєлінський

не читаючи його віршів

на неозорих просторах Союзу

критикували Євгена Сверстюка

та Івана Дзюбу

не бачачи і в сні їхніх праць

імперський дискурс

супроти

колоніального контрдискурсу

завжди заочний

 

* * *

наш пан

подякував

тій пані

що керує Європою

“сподіваюсь на підтримку

зусиль України…”

цікаво

про що думала

тоді пані

про свій день

чи про свою Європу

 

* * *

усі гетьмани

самостійні пани

кричать кричать

усі ми заодно

і вкотре

ллється у повітрі

знане

“робили краще

та пішли

на дно”

 

 

* * *

І нема тону душі для писання

В. Винниченко “Щоденник”

 

ну та який тон

Володимире Кириловичу

писав би

про українську революцію

але панове

що ж ви як Лебідь Щука і Рак

віз український тягнули

писав би про Майдан

народне прозріння піднесення

панове друзі

чому ж ви історію не вчили

одні

дозволили ворогам

зовнішнім і внутрішнім

аби роз’єднати знищити

друзі ж народу

геть про народ забули

то де ж візьметься

відповідний тон душі

Володимире Кириловичу

тон

спроектований на працю

задля нації

* * *

сиджу

з журналістом

американським українцем

і є свідком рекорду

читає більш ніж годину

своє інтерв’ю

що

на чотирьох сторінках

що ж

ми українці

любимо

встановлювати рекорди

і в Україні і в Америці

був би лишень

привід

 

* * *

співаємо

танцюємо і плачемо

вмираємо

встаємо і знову скачемо

доскакалися до запитань

Грушевський — політик

чи Грушевський — історик

Петлюра чи Кошиць

Маланюк — офіцер

чи Маланюк —

“залізних імператор строф”

Дмитро Павличко — політик

чи Дмитро Павличко — поет

справді

що робити

“миром громадою обух

сталить”

відказує Тарас Шевченко

власне

досить уже

“сорочинських ярмарків”

 

* * *

Свідомо згадавши власну природу,

ми несвідомо зробили найбільшим

ворогом самих себе.

Василь Стус

 

він

дивиться на себе

слухає себе

знає

що нічого не відає

і ніколиніколи

не буде

знативідати

що ж робити

кожен

додумай сам

і що ж тоді

від нас залишиться

може

без нас зрадників

ворогів

наша земля

розквітне

 

* * *

“У нас немає

літератури”, —

писав Іван Франко.

Нині ж, на жаль,

немає Франка,

аби сказати:

є література чи

нема?

 

* * *

Український політес — в лазні банщику.

Іван Драч

 

український політес

був колись

а нині щез

є надія

що прийде

або

в душі перейде

тих

що ще прийдуть

нині сущі

ждуть

 

* * *

Жуємо хліб історії черствий.

Ігор Калинець

 

жуєм ще хліб

жуємо і байдужість

жуємо гнів сусіда

до сусіда

бої жуємо

міжпартійні

любов

вже прожували

ненависть

залишилася до брата

жуємо нині

під конвоєм гніву

ліниво хліб

не чують дому

давні журавлі

 

* * *

я згоден

каже він

Джеймс Мейс

повідав правду

не все вдавалось

був тоді базар

ми віддали

тим “гарним хлопцям”

владу

і хто би нам

поміг

спинить ходу

хозар

 

* * *

він жив

в неправді

а довкола

жили собі

мільйони правд

що світом рухає

насправді

і хто чого

у світі варт

нам не дізнатися

ніколи

студентам

світової школи

це правда

а можливо

й жарт

 

* * *

українцям

вже давно

пора збагнути

голова у нас

для голови

щоби Україну

свої люди

до Руїни

все ж не довели

м. Львів