Вибір
Я вибір свій давно зробив
Й переробляю приказку відому:
Щоб не “язик” до Києва довів,
А наша українська мова.
Звіряючись з Кобзарем
Співать зарано оди гідності,
Коли навколо стільки підлості,
Коли з екранів не вилазять
Московські холуї і блазні.
Коли щоразу чути знову:
“Нєт разніци”,— про рідну мову.
А президент говорить гарно,
Та чує тільки олігархів,
Що гріють руки на війні…
“Ох, не однаково мені”.
Тест
Час прозріння і крові,
Час героїв й іуд…
Українець без мови —
Це кремлівський манкурт.
* * *
Народ потерпить вкотре знову —
Але за що терпіння те?
Ви продали вже рідну мову…
А завтра матір продасте.
* * *
Спалює спрага, наче ріка,
Зникла в пустелі.
Все, що ти маєш, — повітря в руках,
Будинок без стелі.
Розкошів зуби волю з’їдять
В склепах салонів.
Все, що ти маєш, віддай за життя
Губи солоні.
* * *
Навіть Янеки-Арбузови
Українську мову здужали…
А нині кожна шавка
Вже по-московськи гавка.
* * *
Вийшов, поглянув у небо.
Очі дерев і роси.
Вітер гарячий зі степу
Предків доніс голоси.
Скільки було їх… Багато.
Доля — сльоза і зима.
Степ. Одиноке багаття…
Більше нікого нема.
* * *
Смерть без кольору,
Смерть безлика.
Вийти на волю
Небесним скриком.
В теперішнім часі
На своїй планеті.
Задихнутись щастям
Не смерті.
* * *
В Табачника й Авакова
Совкова суть однакова.
* * *
Запроданцю, від Путіна
Одно “добро” лиш: “Пута на!”
* * *
Нереально жити в ладі
Бідним людям й ситій владі.
* * *
Слухаю інформацію —
Мов гривні фальшиві мацаю…
* * *
Яценюк, примусь Авакова
Українською балакати.
А як ні, то ось рецепт:
Ідіть геть!
Черкаська обл.,
Христинівський р-н,
село Христинівка
