Віталій СТАРЧЕНКО Стогнуть миті

Пахне ніч

Пахне ніч…

Ні, не пахне: гірчить

Не рибальським вогнем

— війною…

І здається убитою мить

Разом з тишею та луною…

І здається: бандитська сіть

Розверзається над головою.

Вполювати тать норовить

Все, що в тебе, і все, що з тобою…

 

Запах ночі небо вдихне

І сховає стривожено зорі:

Схід смертельно порохом тхне.

Тож не спиться. Розтерзана ніч.

Чую східних пожарищ сморід,

Бачу — сльози горять, опріч…

 

До Бога

1

Хрестилелеки колобродять.

Злетіли — і хрестами стали…

Невже летючими хрестами

Війна усесвіт проскородить?

Хрестилелекилітаки

У синім цвинтарі безмежжя,

І видноколу узбережжя

Вінчають райдугивінки…

І приземляються хрести

В степу біля Савурмогили…

О Боже, дай нам, дай же сили

Кривавий час перебрести!

 

2

Осінньо. Жовто. Блакитно.

Тривожно у нас при Славуті.

Кульгають дні інвалідно,

В протези неначе узуті.

Тихо і геть безшелесно:

Оманлива осені злагода.

В тиші оцій перелесній

Зріють криваві ягоди.

Стогнуть смертельні миті.

Палає, вмирає Донбас…

Боже, помилуй нас —

Заради жовтоблакиті…

 

* * *

Із придихом дніпровські небеса

Відбили “кру!” бентежних журавлів,

І срібна зірка, тиха, як сльоза,

Мигтить між крил до ранку, що зомлів

В обіймах тьми, у пазурах тривоги…

В судомах корчиться поранений Донбас:

Лиха “зеленка” і горбів відроги

Смертельно гатять в сонця тулумбас.

А журавлі летять. А журавлі бентежать

Курликанням військовопольовим…

Здається, що й Дніпро заковтує пожежа,

І “кру!” понад Дніпром є шоком больовим…

 

м. Дніпропетровськ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment