На подання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка указом Президента України від 06.11.1997 року № 1241/97 “Про День української писемності та мови” було дано життя знаковому святу незалежної України. Цього року йому виповнюється вісімнадцять, й українці відзначають його неформально, поєднуючи Слово і Пісню, шкільні вечори і молодіжні флешмоби, наукові семінари і… протестні акції, бо становище державної мови, основної ознаки нації й країни, потребує захисту й утвердження. Сьогодні українська мова зазнає такої ж агресії від путінського шовіністичного режиму, як і землі Донбасу та анексований Крим: репресії російської імперії щодо українців завжди цілили в мову, історію, культуру — незаперечні свідчення окремішності нашого народу, його священного права на власну державу.
Українська мова вистояла, живе і розвивається наперекір лихочворам внутрішнім і зовнішнім, насамперед завдяки мовній стійкості українців, які завжди і всюди самі послуговуються рідною, материнською, люблять її й шанують, як Дар Божий.
“Велика буває користь від учення книжного”, — говорив Нестор Літописець, творець однієї з найвидатніших пам’яток світової й вітчизняної культури — “Повісті минулих літ”. Відзначаючи День української писемності та мови, український народ обов’язково вшановує цього достойника Божого, творця пам’ятника письма і мови Руси-України, видатного історика, письменника, патріота рідної землі.
Цього року, як і завжди, просвітяни широко відзначатимуть воістину високе українське свято, візьмуть участь у написанні радіодиктанту національної єдності, проведуть багатолюдні заходи, про що ми обов’язково напишемо у “Слові Просвіти”.
Читачі нашого тижневика знають, що мовна тема для нас головна і постійна, ми намагаємося висвітлювати її в усіх аспектах. А сьогодні, в переддень нашого просвітянського державного свята, ми згадуємо всіх великих трудівників Слова — від Нестора Літописця, Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської — до письменників “Розстріляного відродження”, видатних поетів ХХ сторіччя Павла Тичини і Максима Рильського, наших сучасників Ліну Костенко, Дмитра Павличка, Івана Драча… Ми вдячні поетам, авторам “Слова Просвіти”, які словотворять і відточують українську мову у своїй творчості, бо наша поезія завжди була її найбільшою скарбницею, чутливо реагуючи на новотвори і зберігаючи питоме народне слово.
Поети, представлені в сьогоднішньому числі газети, створили чутливу кардіограму нашого часу, його мовної атмосфери, віри в добро, любов, перемогу. Від патріарха Миколи Петренка, який нині зустрів своє 90-річчя, до молодших, які так само творять у Слові і Словом.
Цим унікальним випуском “Слова Просвіти” редакція сердечно вітає Вас і Ваші родини, всю Україну з її найкращим святом Духу — Днем української писемності та мови! Будьмо разом у Дусі і Слові!
Редакція
