Усі дитячі вистави Київського академічного театру юного глядача на Липках — це добрі і повчальні чарівні історії, що будуть до вподоби кожному малюку. Не розчарувала маленьких глядачів та їхніх батьків нова постановка театру, створена за п’єсою української дитячої письменниці Оксани Сенатович “Всі миші люблять сир”.
У виставі бачимо дві родини мишей — білих і сірих, які постійно сваряться між собою лише тому, що вони різні. Проте діти з цих родин, які позбавлені умовностей, швидко знайшли спільну мову, а невдовзі закохалися. Юні створіння заради коханого чи коханої здатні йти не неабиякі жертви. Саме їхня щира поведінка змушує врешті помиритися і дорослих.
“Мене цей твір зацікавив своєю актуальністю. Адже у дитячій казці насправді порушуються теми національності, расизму. Білі і чорні миші, чи не нагадують вони нам сьогоднішніх українців і росіян. Треба любити людей такими, як вони є. Адже кожна людина унікальна й особлива посвоєму”, — розповіла режисерпостановник вистави Анна Бучок.
Анна ще навчається у Київському національному університеті культури і мистецтв, а спектакль “Всі миші люблять сир” — перша режисерська робота, здійснити яку дівчину запросив художній керівник театру та її викладач Віктор Гирич. Працюючи над постановкою, вона зрозуміла, що це не лише актуальний, а й глибоколіричний твір. По суті “Всі миші люблять сир” — новітня історія Ромео і Джульєтти зі щасливим кінцем. До того ж тут порушено серйозну проблему стосунків батьків і дітей. Чому найближчі люди не розуміють, а часто просто не хочуть розуміти один одного? Відповіді можна знайти у новій постановці.
Вистава здобула прихильність маленького глядача. Діти щиро вболівають за персонажів спектаклю, між ними відбувається невимушений діалог. А це значить, що вистава залишить слід у дитячих серцях, можливо, після її перегляду вони стануть добрішими.
Успіху постановки режисер завдячує колективу театру, який вважає командою однодумців. Створити таку проникливу виставу молодому режисерові допомогли актори — Ірина Руденко, Валерій Войтенко, Тетяна Негрій, Микола Данилюк, Юрій Раєвський. Особливо вражають проникливістю Владислав Онищенко та Дар’я Кривошей, які грають романтичних закоханих істот — Рому і Ружу.
Надовго запам’ятається сценографія та костюми Олега Татаринова. Вдала знахідка — декорації, подібні на великі шматки сиру з дірками, в які герої можуть ховатися, за нагоди вони слугують їм обіднім столом або ж ліжком. І, звичайно ж, музика, створена композитором Олексієм Петрожицьким спеціально для вистави. Тож вийшов мюзикл веселий і водночас повчальний. Ідея спектаклю у його завершальних словах — “Найдорожче у світі — любов, добро і мир”.
В Анни багато планів. Насамперед — закінчити університет. А далі ставити нові вистави, бажано для найменшого глядача, який є найвимогливішим і найсправедливішим глядачем у світі. Ще молодий режисер хоче, щоб її співпраця з Київським театром на Липках тривала. Тож побажаємо, аби вже невдовзі після вдалого дебюту маленькі та дорослі поціновувачі театру мали змогу побачити на сцені нові постановки А. Бучок.
Матеріали підготував
Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото з сайта театру
