Відкритий лист Прем’єр-Міністру України Арсенію Яценюку

Шановний пане

Прем’єр-Міністре!

Нещодавно написанням диктанту національної єдності відзначено День української писемності та мови…

Звертаюсь до Вас, такого розумного, багатомовного і далекоглядного: “Скажіть, будьте ласкаві, скільки часу ще житиме в Україні державна мова”?

Про писемність — іншим разом.

Чи не виникало у Вас думки, що керівництво Україною людьми не-українцями, не-українськомовними, вже породило грузино-литовську мовну біду, яка русифікує Україну на 25-му році її незалежності?

Може, Вам мало чути мову сьогоднішнього агресора у Верховній Раді?

Дуже добре повертається язик поставити Вам ще одне, вже конкретніше, запитання: “А можна забрати зі словосполучення “Національна поліція України” слово “національна”? Яка ж вона націо­нальна, якщо по-русскі разговарівают міністр, його заступниці, і пішло-поїхало”?

Що ж залишається підлег­лим?

Підлаштовуватися під начальників, які такі “грамотні”, що державну мову ніяк не вивчать! Гарне є слово у нас — ганьбисько!

Невже немає в Україні людей, гідних обійняти теперішні “іноземні” посади? Ми ж народ самодостатній (так каже Президент), хоч влада й намагається розчинити нас як не в Росії, то в Європі…

Придивіться, Арсенію Петровичу, до тих, кого хлібом-сіллю зустрічає закордон, а Ви їх не помічаєте…

Щодо представників братніх Грузії і Литви в уряді: ознайомте їх усіх зі ст.10 Конституції України та організуйте для них курси української мови — першим у списку має бути Аваков!

Хай вже не “сміються з України стороннії люди”.

 

Зоя ДІДЕНКО,

голова Хмельницького міського об’єднання ВУТ “Просвіта”

ім. Т. Шевченка

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment