Вона прокладає дорогу усім нам

Надія КИР’ЯН

Фото Володимира ШИЛОВА

У ВП НУБіП України “Ірпінський економічний коледж”, як уже писала наша газета, проводиться серйозна системна, цікава патріотична робота під гаслом “Україна в серці кожного”. У студентів побували відомі політики, науковці, митці, громадські діячі. Нещодавно відбувся новий захід “Материнське серце” на підтримку Надії Савченко, яка вже півтора року незаконно перебуває у російській в’язниці.

Захід розпочав хор ветеранів війни та праці “Пам’ять” (керівник Вадим Зеленюк) піснею “Степом, степом” (слова Миколи Негоди, музика Анатолія Пашкевича), яка нині звучить сучасно і зворушливо. Найтепліші слова і побажання матері Надії Марії Іванівні та сестрі Вірі звучали у кожному виступі поважних гостей і відлунювали в серцях усіх присутніх: “Народити і виховати мужніх, жертовних, нескорених дочок — це справді великий вчинок… Ми всі переживаємо за Надію, молимося за неї, бажаємо скорішого повернення в Україну, робимо все, щоб наша героїня Надія була вільна…” Читали вірші: “Дайте свободу Надії, дайте Вкраїні сонце!”

Директор коледжу, заслужений працівник освіти України Сергій Іванович Михайлов розповів, що в коледжі провели акцію, зібрали підписи і послали звернення на підтримку Надії до президента Росії Путіна, кожен зі студентів вклав свою часточку, підписав цього листа. Адже Надія — приклад для нашої молоді.

Науковець, громадський діяч Людмила Андріївна ПорохнякГановська розповідала про Надію у закордонних поїздках: “Ми вважали, що чим більше людей у світі знатимуть про це, чим більше країн звертатимуться і до Росії, і до ООН, тим важче буде тримати її в неволі. Зверталися й до самої Надії, застерігали, щоб вона припинила голодування, бо вона потрібна Україні. У нас ще мало людей, які можуть бути прапором, за ким піде нація. Надія одна з таких. Перебуваючи в НьюЙорку на Генеральній сесії Асамблеї ООН, ми пройшли по Бродвею з портретом Надії Савченко, несли багато гасел англійською мовою, одне з них: “Надіє, ти мусиш пережити Путіна”. До нас підходили місцеві українці, розпитували, чим можуть допомогти. Дуже гірко, що Наді сьогодні немає серед нас. Але ми боротимемося, щоб вона відчула нашу підтримку. Я особисто зібрала близько 200 підписів українців зі США, Південної Америки, Азії і надіслала їх у Москву. Сподіваюся, що мине не так багато часу, і ми зможемо зустрітися тут разом з Надією. Дуже дякую за ваше терпіння, за вашу мужність”.

Марія Іванівна була щиро зворушена і відповіла: “Дякую всім студентам цього коледжу і всім добрим людям України, що вони підтримують мою донечку Надію. Я думаю, що з такими людьми, як наша молодь, яка нині стала патріотичною, ми збудуємо передову державу. Наша Україна буде сильною, заможною із таким мужнім патріотичним народом. Звертаюся до самого Президента: Петре Олексійовичу! Ви маєте авторитет у світі. Звертаюся до Вас із материнською душею, материнською просьбою. Допоможіть! Виручіть мою дочку з тюрми Росії. Я не можу вже спати ночами. За що моя дитина страждає? Півтора року її тримають у в’язниці за те, що вона патріот України і любить свою землю, любить свій народ і ладна віддати за нього своє життя. Допоможіть. Щиро Вам вдячна і кланяюся до землі як мама нещасної моєї дитини Надії Савченко.

Я щодня молюся за Надю і за всіх солдатів нашої армії. Дуже прошу, щоб янголи берегли їх день і ніч, щоб від них не відходили, щоб наші патріоти лишились живими, повернулися у свої сім’ї, до своїх мам, дружин, до своїх дітей і щоб ця війна закінчилася. Нехай ця війна буде останньою на нашій землі, щоб молоде покоління не знало воєн. Дай, Господи, поможи, Господи”.

З теплими словами до Марії Іванівни звернулася Кавалер ордена Княгині Ольги, громадський діяч Галина Яблонська:

“Важко сказати щось заспокійливе, тому що ми всі матері, знаємо, що це таке, коли твоя дитина захворіла, коли її десь побили, несправедливо на роботі ошукали. І в материнському серці це відлунює болем більше, ніж у серці самої дитини. Тому навіть уявити важко, що відчуваєте зараз Ви. Але з Вами весь чесний, порядний, моральний світ, з Вами, з Вашою Надією”. Галина Яблонська прочитала власний вірш, присвячений Надії: “Ти і за ґратами цариця, Для духа твого ґрат немає. Твій гордий дух, як птиця, Над суддями нікчемними літає… Ми молимо тобі у Бога щастя, долі, Щоб повернулась швидше із ординської неволі”.

Громадська діячка, поетеса Зоя Ружин доземно вклонилася Марії Іванівні і Вірі, що подарували Україні таку прекрасну доньку, яка сьогодні на весь світ утверджує велич і красу українського народу; колекціонер української хустки Людмила Грабовенко накинула на плечі Марії Іванівни одну зі своїх чарівних хусток з побажанням, щоб скоріше Надія вернулася додому. Людмила Іванівна розповіла, що мамина хустка — оберіг родини, і різні дивовижні історії колекційних хусток. Одній з них 300 років, якщо на неї покласти руку і загадати бажання — воно здійсниться — вважає пані Людмила. Не таємниця, що загадала Марія Іванівна. Звичайно, щоб її донечка з Божою допомогою повернулася швидше додому.

Кандидат педагогічних наук, науковий співробітник НАПНУ Тетяна Тарасова, волонтер, наголосила, що у нас багато жінокгероїнь, не всі імена ми знаємо. Поруч із Надією 750 жіноквійськових теж активно працюють на передовій. І вони своїм прикладом, жіночою вірою, жіночим серцем, жіночою любов’ю дарують нашим хлопцям тепло їхнього дому, віру в те, що ми переможемо.

Слова подяки матері та сестрі героїні висловили член правління Міжнародної громадської організації “Федерація жінок за мир у всьому світі” Надія Геннадіївна Шевченко, керівник клубу “Відродження” Зоя Полікарпівна Кириченко, головний редактор газети “Ірпінські вісті”, поетеса Юлія БережкоКамінська, яка наголосила, що усі ми один великий організм, однаєдина сутність, щасливим можна стати тільки тоді, коли відчуватимеш, що щастя, радість і добро розлито по кожному з нас. Тому те, що відбувається зараз в Україні, те, що відбувається з Надією Савченко — наш спільний біль. Надія прокладає дорогу усім нам і ми йдемо за нею.

Цікавий був виступ Галини Григорівни Андріїшин, матері п’яти дітей. Вона почала з короткої притчі. “Один хлопець, трохи молодший за присутніх тут студентів, вирішив оцінити свою роботу по дому і написав на листку: винести сміття — 5 гривень; прибирання кімнати — 20 гривень; вибивання килима —30 гривень… Листок передав матері для ознайомлення. Мати уважно прочитала і написала на звороті: носила під серцем 9 місяців — безкоштовно; годувала своїм молоком рік — безкоштовно; проводила безсонні ночі над тобою — безкоштовно; лікувала, коли ти хворів, — безкоштовно; молюся за тебе — безкоштовно. Синові навернулися сльози на очі і він попросив пробачення у матері.

Вічна любов матерів, але матері не вічні. Дорогі студенти! Повірте, що найблагородніше покликання на землі — це стати матір’ю. І правду каже народна мудрість: “Рука, що колише дитячу колиску, керує світом”.

Насамкінець слово мала сестра Надії Віра Савченко, яка сказала, що “ми всі схиляємося перед матерями, але треба розповісти й про нашого батька. Звали його Віктор. Це була кремезна людина, дуже потужної волі, яка також виховувала нас, тому Надія Вікторівна такою і вийшла. Його життєве кредо було: Господь допомагає не тому, хто молиться, а тому, хто бореться. Я на власному досвіді пересвідчилася, що так воно і є. Молитися, звичайно, це добре, але головне — вчинки. Я поділяю думку Дмитра Донцова, яку нещодавно прочитала: “Націю може порятувати лише народження нової психології переможців, а не вічний стогін покараних рабів і сльози”. У нас триває війна, вона ще не закінчилася і невідомо де зупиниться. Молитви матерів — це добре. Але наші захисники — чоловіки, жінки на фронті. Надя завжди повторювала, що в армії не важлива стать. Є воїн, є солдат. Це все. Ми з вами зараз усі солдати: в інформаційній боротьбі чи ще десь.

Порада від мене — ніколи не думайте, що ви чогось не зможете, якщо захочете, ви можете все в цьому світі. Вивчайте свої права, закони. Так ми творимо державу вільних людей, які знають свої права, вимагають належного від держави, і наші справедливі вимоги будуть виконані”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment