Валентина ТРОЦЕНКО,
с. Карапиші Миронівського р-ну Київської обл.
Віра, любов, патріотизм — це насамперед дії. Тільки тоді вони істинні, і саме такими вони є у Сергія Гальченка: земними — у простоті, високими — у духовному злеті. Вони його не відпускають від рідних місць, від Тараса Шевченка, від своєї мрії.
Торік восени під час передвиборної кампанії на зустрічі з педагогічним колективом Карапишівської ЗОШ І—ІІІ ступенів Миронівського району на Київщині С. Гальченко поділився своєю мрією про створення Шевченківської світлиці у рідних і дорогих йому місцях — на рідній батьківщині. Прозвучала підтримка — і мрія почала відчувати свою реалізацію.
Світлиця потребувала підготовки для експозиції. Матеріали експозиції — це власна колекція С. Гальченка — вимагали музейних кріплень, вітрин. Гарні ідеї завжди знайдуть однодумців. Посилення експозиції шевченкознавець бачив у картинах Володимира Гарбуза — відомого графіка, живописця, скульптора, письменника, який, як і С. Гальченко в поверненні раритетів
Т. Шевченка, виданнях “Кобзаря”, звернувся до Т. Шевченка в малярстві. В. Гарбуз, будучи карапишанином, підтримав свого земляка, подарувавши шість графічних та одну живописну картину “Дорога на Чернечу гору”.
Виділена класна кімната потребувала ремонту. З цим допоміг ректор Білоцерківського НАУ Анатолій Степанович Даниленко, який надав і транспорт для підвозу матеріалів експозиції з Києва до Карапишів.
Конструктор-архітектор Київської компанії “Юніон” Василь Корнієнко виконав професійний монтаж настінного музейного кріплення для експонатів, які надав С. Гальченко: рідкісні видання творів Т. Шевченка і праць про нього, високоякісні репродукції малярських творів та копії прижиттєвих світлин Кобзаря та його друзів. Особливо привертали увагу артефакти, зібрані С. Гальченком у Новопетрівському укріпленні в Казахстані.
Відкриття світлиці приурочили до Дня української писемності та мови. І це символічно. Саме слово Тараса Шевченка будило і сьогодні будить нашу національну гідність і честь, кликало і кличе до волі, піднімало і піднімає нашу національну свідомість.
Серед гостей — президент Малої академії наук України Станіслав Довгий, почесний консул України в Чорногорії Предраг Милович, доктор філологічних наук, працівник Інституту літератури Лукаш Скупейко,
художник Володимир Гарбуз, представники Малинського лісотехнічного коледжу: заступник директора Лариса Ковальчук, викладач історії, завідувач музею М. Миклухо-Маклая Олександр Лось, завідувач Шевченківської світлиці Таміла Бернарівська (світлиця теж відкрита за участю С. Гальченка); директор Музею історії міста Богуслава Петро Гогуля, викладач Богуславського гуманітарного коледжу ім. І. Нечуя-Левицького Григорій Джуль, учитель української мови та літератури Рокитнянського ліцею Світлана Шавирська (однокурсниця С. Гальченка) із групою ліцеїстів, письменник Віктор Глущенко, аспірант-дослідник історії села Анатолій Недиба.
Світлицю освятив ієрей Володимир, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП. Він подякував Богові і С. Гальченку за те, що саме у Карапишах знайшла пристанище ця духовна світлиця як святе місце духу людського.
Слова гостей супроводжувалися подарунками та благодійними внесками на розвиток світлиці. Президент МАНУ С. Довгий до свого попереднього подарунка — копії картини Т. Шевченка “Катерина” — додав добірку видань для бібліотек Карапишівської та Пустовітівської шкіл, В. Гарбуз подарував свою книгу “Повстань, Україно”, Л. Скупейко — дві власні монографії, В. Нечипоренко — вибрані твори Т. Шевченка “Я так її, я так люблю…”, малинівчани — вишитий рушник, портрет Т. Шевченка на граніті і запрошення на відвідування музею М. Миклухо-Маклая, рокитнянці — ювілейну збірку
Т. Шевченка “Три літа”.
Хоровий диригент Г. Джуль сказав, що як професіонал не чув досі такого злагодженого виконання Гімну держави, що свідчить про духовну ауру, у якій і Шевченковій світлиці діяти.
Після відкриття Шевченківської світлиці народились проекти: екскурсії для учнів району, семінари для вчителів-філологів та істориків, зустріч із обдарованою молоддю — переможцями конкурсів. Тож і назвали Шевченківську світлицю “Жива душа поетова святая”, яка запрошує всіх відвідати цей духовний храм.
