Едуард ОВЧАРЕНКО
У Музеї Гетьманства нещодавно відбувся літературномистецький захід, приурочений до дня народження видатного українського гумориста Остапа Вишні. У ньому взяли участь шанувальники творчості письменника.
Із коротким вступним словом до присутніх звернулася директор музею Галина Ярова. Пані Галина представила невелику композицію, присвячену О. Вишні, та надала слово заступнику директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ Сергію Гальченку.
“Дні народження таких видатних людей, як Остап Вишня, треба відзначати належним чином”, — наголосив Сергій Анастасійович. Дослідник розповів про життєвий і творчий шлях Павла Губенка (О. Вишні). Особливу увагу приділив рокам його заслання. Поділився своїми спогадами про знайомство з його дружиною — Варварою Олексіївною. Зачитав уривки з листів письменника, розповів про підготовлені ним до друку “Табірні щоденники” О. Вишні, які вже чверть століття не можуть дочекатися виходу у світ. Так само поки що невідомо, чи буде найближчим часом надрукована книжка вибраного гумориста під назвою “Веселе і сумне”, яку також підготував до друку Сергій Гальченко.
“Якби описати всю правду про Остапа Вишню, то який би вийшов чудовий роман. Україна не знала більш визначних гумористів ні до його народження, ні після”, — зазначив Герой України, народний артист України Анатолій Паламаренко, який, напевно, нині є найкращим виконавцем розмовного жанру в Україні.
Анатолій Несторович розповів про початок свого знайомства з Вишнею. Виявляється, він вперше став виконувати твори видатного гумориста ще далекого 1947 року, коли навчався у другому класі. А цього вечора митець декламував усмішки Вишні з особливим трепетом.
Розпочався виступ Анатолія Паламаренка з вірша Юрія Кругляка “Дві долі”, що присвячений творчості Тараса Шевченка та Остапа Вишні, двох видатних письменників, які зазнали багатьох випробувань на своєму життєвому шляху. Далі прозвучала композиція за автобіографічними усмішками Вишні — “Моя автобіографія”, твори — “Діва і монах” із “Кримських усмішок”, “Дикий кабан, або Вепр” із “Мисливських усмішок” та уривки з широковідомого твору гумориста “Ярмарок”. Із перших хвилин виступу відчувалося, що пан Анатолій людина, яка щиро закохана у рідне слово, досконало його знає та вміє передати цю любов присутнім. На жаль, виступи артиста зараз відбуваються рідко.
На вечорі були присутні онуки Остапа Вишні — Мар’яна Леонідівна та Павло Леонідович Євтушенки, які подякували організаторам заходу і Анатолію Паламаренку, який читає твори їхнього діда так, як ніхто.
На закінчення заходу директор Музею Гетьманства Галина Ярова подарувала Анатолію Паламаренку та Сергію Гальченку книгу спогадів Олени Скоропадської “Остання з роду Скоропадських”. Анатолій Паламаренко отримав із рук Сергія Гальченка перші чотири томи “Шевченківської енциклопедії” (до речі, у четвертому томі видання вміщено велику статтю, присвячену його Шевченкіані), а від заслуженого художника України Анатолія Марчука — книгу Олександра Кавуненка “Страждати, терпіти, любити” про творчість Анатолія Несторовича.
