Ч. 48 (840), 3—9 грудня 2015

Чий це край, чия це батьківщина? Зі святим хлібом у вічну пам’ять Заява Української Всесвітньої Координаційної Ради з приводу Голодомору—Геноциду Українського Народу 1932—33 рр. Річниця великої трагедії Правда ціною життя Тема Голодоморів невичерпна Криве дзеркало нашої дійсності Польща — нарис історії Євгенія ОЛІЯРНИК: «Найважливішим чинником у житті є любов» Тепер — рейдерська атака на «Просвіту» Вельмишановний Миколо Євгеновичу! Високодостойний Патріарху українського слова! Сю-сю-сю, дітки… «Дама с собачкой», держслужбовці та держиморди Чи дбають «патріоти» про гідне завтра державної мови? Михайло Грушевський у Москві Українська душа від Майдану до Майдану й після……

Read More

Чий це край, чия це батьківщина?

Степан ВОВКАНИЧ, д. е. н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітника ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАНУ”? м. Львів Національна ідея, яка мала б нарешті стати фундаментом побудови Нової України, — під загрозою. Розбудова Нової України, її суверенітет і соборність, щобільше, саме вільне буття українців у вільному світі зазнали нападу кримських “зелених чоловічків” північного сусіда, його відвертої військової агресії на сході України. Це посилює потребу нового усвідомлення значень одвічної й універсальної істини “спочатку було слово” для захисту правдивості інформації, протистояння російській дезінформації як…

Read More

Зі святим хлібом у вічну пам’ять

Вадим МИЦИК, етнограф, член Всеукраїнської асоціації дослідників голодоморів, заслужений працівник культури України   Хліб наш святий, бо дає не тільки спожиток і силу для життя, а й єднає людину і весь народ із Богом, землю з небом. Московське керівництво Радянського Союзу як організатор трьох великих голодів в Україні, вирішило позбавити український народ не тільки основного наїдку, а й цього священного зв’язку. Наші одвічні хлібороби мали стати бездумними рабами на колгоспних полях. Сталося ж найтрагічніше: у хліборобського люду керівники радянської держави забрали хліб і змусили його помирати на найродючішій землі у…

Read More

Заява Української Всесвітньої Координаційної Ради з приводу Голодомору—Геноциду Українського Народу 1932—33 рр.

Ця рана в душі й на тілі Українського Народу залишається незагоєною… Не дивно, що спадкоємці тих, хто винищував Український етнос у 30х рр. минулого століття, і сьогодні продовжують вбивати українців й Україну на Донбасі, в Криму. І тоді, і тепер нас хочуть позбавити права на своє національне буття, перетворюючи то в “совєтського чєловєка”, то на “новороса”… Але попри всі ці нелюдські й злочинні спроби ліквідації українців Народ вижив, Народ відроджується, Народ перемагає. Першими правду про Голодомор—Геноцид собі й світу почали говорити саме Українці діаспори. Українці зза меж поневоленої більшовиками України…

Read More

Річниця великої трагедії

Віра БОДНАРУК Фото Христини Шелдон   Українці по всьому світі згадують велику трагедію власного народу — Голодомор 1932—33 рр. 3 листопада ц. р. у Норт Порті, Флорида, 56 Відділ СУА вшанував пам’ять жертв геноциду — 10 мільйонів українців. Марія Наваринська, Іванна Мартинець, Орися Свистун і Ліда Білоус запалили свічки пам’яті. Слово про Голодомор виголосила Віра Боднарук, а Оксана Лев уклала виставку пам’ятників Голодомору в Україні, Америці та Канаді. Вірші про Голодомор поетеси Антоніни Листопад із Луганська прочитали Лариса Шпон та Оля Гронь. На закінчення вірш Василя Симоненка “Народ мій є”…

Read More

Правда ціною життя

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора У Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” нещодавно відкрилася виставка “Люди правди”, організована Українським інститутом національної пам’яті. Тут представлено 16 історій про тих, хто не мовчав про Голодомор 1932—33 років. Навіть у часи, коли це могло коштувати життя. “Ці люди вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їхнім зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів ХХ століття — Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна”, —…

Read More

Тема Голодоморів невичерпна

Едуард ОВЧАРЕНКО У Національному музеї літератури України відбувся літературномистецький захід “Запали свічку пам’яті” до 82ї річниці Голодомору 1932—1933 років. У заході взяли участь доктор історичних наук Василь Марочко (Інститут історії Національної академії наук України); Наталя Суходольська, письменниця, член Асоціації з вивчення голодоморів в Україні та Тарас Силенко, кобзар, заслужений працівник культури України. А гостями стали студенти вишів та учні старших класів шкіл Києва. Відкриваючи захід, завідувачка відділу науковометодичної роботи музею Галина Болотова розповіла, що Національний музей літератури України ще з початку дев’яностих років долучився до дослідження голодоморів в Україні. Тут…

Read More

Криве дзеркало нашої дійсності

Віталій АБЛІЦОВ, письменник   З українськими провінційністю й хуторянством — гірким наслідком колоніального минулого, боролося багато відомих і гідних діячів вітчизняної політики, культури й науки. Більшість з них, як, наприклад, Микола Хвильовий, неокласики, шістдесятники, з погляду вічності, вийшли переможцями в протистоянні з московськими сатрапами, але ціною тієї перемоги було або їхнє життя, або сибірські ГУЛАГи та табори Мордовії. Невипадково характерною ознакою суспільного життя у нас нині став контраст: маємо великі таланти, але, навіть виборовши Незалежність, не маємо можливості скористатися ними. Не ліра, і не Пегас, і не Богині мистецтв витають…

Read More

Польща — нарис історії

Євген ҐОЛИБАРД Так називається книга, що має прямий стосунок до історії України. Щойно вийшла друком за редакцією Влодзімєжа Менджецького і Єжи Брацисевича у перекладі з польської Івана Сварника. Редактори польськомовного видання: доктор Дорота Мазек і Ромуальд Нєдзєлько, українськомовного — Катерина Сень. Унікальний твір обсягом 368 сторінок, який є колективним твором одинадцяти авторитетних істориків, видано у Варшаві накладом польського Інституту національної пам’яті (ІНП). Книга охоплює величезний пласт подій, починаючи од формування і розвитку Польської Держави у далекому ІХ столітті й аж до сучасності — 2012 року. Як зазначає у Передмові Голова…

Read More

Євгенія ОЛІЯРНИК: «Найважливішим чинником у житті є любов»

Радію, коли чую від знайомих, близьких, що в тому чи тому селі, місті, в тій чи тій школі є вчитель від Бога — справжній учитель. Такою є Євгенія Євгенівна Оліярник, яка вже впродовж 30 років працює вчителькою початкових класів Львівської спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 28. Вона, кажуть батьки учнів 1-Б класу, збагачує дітей інтелектуально, виховує їх у доброті, любові, радості. “Я звертаю увагу на якість душі дитини” — Що найголовніше в житті? Правильний вибір професії, вдалий вибір супутника життя, любов і повага до рідного краю? — Усі…

Read More