Тепер — рейдерська атака на «Просвіту»

Емілія ФРОЛОВА, член Національної спілки журналістів України 17 листопада Микола Сєров прийшов у міськвиконком реєструвати звернення до Костянтинівського міського голови Сергія Давидова з клопотанням затвердити і забезпечити виконання плану заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів у Костянтинівці. Своє звернення підписав як голова міського об’єднання “Просвіти”. Здавши до канцелярії міськради клопотання, зайшов Микола Панасович у відділ зв’язків з громадськими організаціями, щоб надати пропозиції та контакти можливих учасників організаційної комісії. А там повідомили, що він уже не голова “Просвіти”, бо 11 листопада її керівника змінено, і порадили йому про все…

Read More

Вельмишановний Миколо Євгеновичу! Високодостойний Патріарху українського слова!

Господь Бог, попри всі немалі життєві випробування, облюбував Вашу світлу, багату на добро душу і вимережив Вам гарну долю, направивши на стезю високої творчості і в обійми незрадливої народної любові! Чи є з-поміж нас такі, хто не читав Ваших глибоко патріотичних і водночас ніжно-ліричних віршів, не поринав у вир хвилюючих перипетій прози чи інтелектуальну полеміку публіцистики, не був утішений — навіть у хвилину розпачу — Вашою тонкою гумористикою?! Ви приходите й до нашої юні з яскравими перлинами поезії та казкової оповіді, припрошуєте її у світ пісень і театру, скеровуєте до…

Read More

Сю-сю-сю, дітки…

Броніслав ГРИЩУК, м. Хмельницький   Колись, літечок тому з десяток в одній із публікацій я писав об тім, ЩО вражає мене в молодих авторах. А вражала властива їм ВІДСУТНІСТЬ так званого підготовчого періоду, вони мов якісь лошата — тільки-но народившись на світ, уже вміють ходити! Те, що ми, літератори старшого покоління, добували працею і власним досвідом, ці талановиті поети (поетки) мовби відразу отримують у готовому вигляді, ще дітьми. (О, згадав! Про це я писав одній молодій особі в рекомендації для вступу до Спілки письменників). Як вони досягають цього — для…

Read More

«Дама с собачкой», держслужбовці та держиморди

Галина КРАВЧЕНКО, м. Дніпропетровськ   “Та як же ти // Й говорить не вмієш По-здешнему?” — Ба ні, — кажу, // Говорить умію, та не хочу”. (Т. Г. Шевченко. “Сон”)   “Ты что? Разлюбила русский язык и литературу? — запитують знайомі. — Стала националисткой?!” Звичайно ж, ні, не розлюбила. А ось націоналісткою стала… У моєму під’їзді поверхом вище поселилася “дама с собачкой” — величезним, злющим чорним тер’єром. Додому “дама” (із “новых русских”, з’являлася далеко за північ і не завжди. “Собачка”, залишена напризволяще, носилася по квартирі, гавкала, вила, вимагала прогулянки… Я…

Read More

Чи дбають «патріоти» про гідне завтра державної мови?

Олеся КОВАЛЬЧУК, заслужений учитель України, член ради Волинської крайової “Просвіти”, лауреат Всеукраїнської премії ім. Бориса Грінченка Нещодавнє відзначення Дня української писемності і мови — таке ж, як і завжди, притишине, у суто добровольчому ракурсі, — не єдиний поштовх до цього тривожного роздуму про сущу і прийдешню долю рідного слова. Однак розпочнемо саме з нього і відразу зауважимо, що йтиметься не про відкритий, а прихований опір мовній українізації державного простору або ж про неусвідомлений антипатріотизм. Тут мушу дозволити маленьку ретроспекцію у 1965 рік. 50 років тому мене, студентку четвертого курсу Луцького…

Read More

Михайло Грушевський у Москві

Під такою назвою у видавництві “Либідь” вийшла в світ фундаментальна книга доктора історичних наук, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА. З відомим українським істориком зустрілася головний редактор “Слова Просвіти”, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Любов ГОЛОТА. Л. Г.: Ця книга завершує трилогію про перебування в російській столиці трьох великих українців, адже перед тим у “Либіді” були надруковані Ваші монографії “Тарас Шевченко в Москві” (2009) та “Микола Гоголь у Москві” (2013). Важливо, що всі вони побачили світ за державною програмою “Українська книга”. Найперше вражає масштабність і…

Read More

Українська душа від Майдану до Майдану й після…

Роздуми над новою збіркою поезій Лесі Степовички “Осінні люди” Микола СТЕПАНЕНКО, доктор філологічних наук, професор, м. Полтава Нову книгу “Осінні люди”, яку на суд людський виносить Леся Степовичка, почав читати з розділу, що має співзвучну дню сьогоднішньому назву “Виходьмо, браття, на Майдани!”, і відразу згадав канадійського українця, письменника Степана Горлача, який, наслухавшись Лесиних віршів в авторському виконанні влітку помаранчевого 2005 року, захоплено вигукнув: “Степовичка — помаранчевий Маяковський!” Про це почув якось від дніпропетровських колег по перу і сприйняв серйозно, аксіоматично вислів гостя з Країни Кленового Листя, бо в ньому є…

Read More

Незламна

Зенон МИХЛИК, журналіст, м. Тернопіль Якось, оглядаючи власний тернистий життєвий шлях, Катерина Зарицька мовила: “Не можна вимагати від судьби сто літ безперервного щастя і розкоші… Я відчуваю, що жила повним життям”. Столітній ювілей української патріотки, що припав на торішній листопад, минув занадто тихо й скромно — ні врочистих академій, ні наукових конференцій, ні бодай громадських зібрань, які б закарбували ту подію в історії. Заодно з’ясували б потужні джерела оптимізму мужньої жінки, котра ніколи не нарікала на свою долю — “жила повним життям”. Хоча перепала їй лиш мізерна крихта сімейного щастя:…

Read More

Героїв пам’ятай

Оксана КЛІМОВА, працівниця Кам’янецьПодільської ЦРБ   Герої Небесної Сотні — це люди неабиякої відваги, сили духу і стійкості, а ми не вправі забувати тих, хто ціною свого життя виборював українські ідеали. Працівники Кам’янецьПодільської центральної районної бібліотеки провели вечір пам’яті “Героїв не забудь” (до Дня Гідності та Свободи). “Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли в небеса, — наголосила ведуча заходу Л. Гаращук, в. о. директора РЦБС, — але вони вічно житимуть у народній пам’яті”. Відеоперегляди документальних фільмів “Герой Небесної Сотні — А. Корнєєв”, “Герої поруч з нами — В. Васільцов”, “Ми…

Read More

Від агітпропу до науково-документального кінолітопису

Георгій ЛУК’ЯНЧУК   1 січня 2016 року славетній студії науково-популярних фільмі “Київнаукфільму” виповниться 75 років. Створена передвоєнного 1941-го, вона пройшла дов­гий шлях від радянського агітпропу до визнаних у світі високих зразків якісного науково-популярного кіно. На творчому вечорі, присвяченому славному ювілею, у столичному Будинку кіно зібралися заслужені майстри кіносправи: режисери, сценаристи, оператори, директори фільмів — люди, які творили яскраві шедеври науково-популярного українського кіно. Серед них Георгій Давиденко, Роман Ширман, Євген Бєлкін, Володимир Кірсанов, Василь Кордун, Олег Маловицький… Відкриваючи вечір, Георгій Давиденко розповів історію становлення вітчизняного наукового популярного кіно. Відзначив видатну роль…

Read More