Емілія ФРОЛОВА,
член Національної спілки журналістів України
17 листопада Микола Сєров прийшов у міськвиконком реєструвати звернення до Костянтинівського міського голови Сергія Давидова з клопотанням затвердити і забезпечити виконання плану заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів у Костянтинівці. Своє звернення підписав як голова міського об’єднання “Просвіти”. Здавши до канцелярії міськради клопотання, зайшов Микола Панасович у відділ зв’язків з громадськими організаціями, щоб надати пропозиції та контакти можливих учасників організаційної комісії. А там повідомили, що він уже не голова “Просвіти”, бо 11 листопада її керівника змінено, і порадили йому про все це дізнатись в управлінні юстиції, звідки надійшла така інформація. В управлінні Аліна Насонова пригадала, як у січні цього року зареєструвала зміну керівного складу міської “Просвіти”, і добре пам’ятає, що її очолює Сєров. Але 11 листопада 2015 року в управління прийшла група осіб, які заявили, що Сєров буцімто узурпував владу, а тому вони провели “звітновиборчі” (?!) збори, про що надали протокол. Працівниця категорично відмовилась ознайомити Сєрова з протоколом та списком присутніх на тих підпільних “зборах”. “На моє прохання, — каже Микола Панасович, — назвати прізвище людини, яка “обрана” головою організації, показати перелік осіб, що має бути обов’язковим додатком до “таємничого” протоколу, Аліна Насонова категорично відмовила”. Ось так “усунули з посади” Сєрова і засекретили нового керівника. Тобто, завдяки рейдерам та управлінню юстиції, в Костянтинівці з’явилась нова “Просвіта”. Ні пана Миколу, ні інших членів “Просвіти” навіть не повідомили про те зібрання.
І чим же так не догодив рейдерам Сєров, який, до речі, має членський квиток “Просвіти” з 1989 року? Слово Миколі Панасовичу:
“Упевнений, причина в моїй позиції щодо українськомовної школи № 1. У серпні 2015 року начальниця міського управління освіти Ольга Барабаш розпочала затяжну епопею незаконного її закриття та переведення в приміщення українськомовної школи російськомовної гімназії. На жаль, чиновницю підтримали двоє членів “Просвіти” — Іван Гаврюченко та Іван Ілляшенко, представник ВО “Свобода” Ярослав Маланчук та, зрозуміло, деякі вчителі російської гімназії. Я, як голова міської “Просвіти”, став на захист школи № 1. Інакше бути не могло, бо це, згідно зі Статутом, і є завданням ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, структурою якого є наша міська організація. Мій підпис стоїть під зверненням батьківського комітету та ініціативної групи захисту ЗОШ №1 до Костянтинівського міського голови Сергія Давидова — з вимогою зняти з посади Ольгу Барабаш за порушення законодавства України в сфері освіти. Мені за це погрожували, обіцяли розібратися, а Іван Гаврюченко навіть намагався фізично перешкодити мені пройти на зустріч з Давидовим. Ольга Барабаш (у неї є невелика група однодумців) надумала усунути мене з посади і поставити вірну людину, яка підтримувала б її в бажанні закрити українськомовну школу. Чи не начальниця управління освіти і здійснила в незаконний позастатутний спосіб те, що сталося: таємна зміна керівника “Просвіти”.
Відразу після рейдерського захоплення міської “Просвіти” пан Сєров звернувся до голови ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павла Мовчана щодо підтвердження своїх повноважень. Керівництво Донецької обласної “Просвіти” звернулося з запитом до начальника Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області Інни Олейнікової про витребування протоколів та списку осіб, які брали участь у “підпільних” зборах, щоб розібратися, що то були за особи.
Уже надійшла відповідь від Павла Мовчана, яку, напевно, уважно прочитали в управлінні юстиції, де в січні цього року отримали всі документи, згідно зі Статутом та законодавством, від Сєрова “для внесення змін в книгу обліку громадських організацій”, що і було здійснено “спеціалістами”. В листі на ім’я Інни Олейнікової сказано:
“Повідомляємо Вам, що Секретаріат Товариства, згідно з п.15.13 Статуту, веде облікову, організаційну та інформаційну роботу Товариства; постійно підтримує функціональні зв’язки з осередками та об’єднаннями Товариства “Просвіта” й надає їм організаційнометодичну допомогу. Весь цей час Секретаріат ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка підтримував і продовжує підтримувати зв’язок з Миколою Панасовичем Сєровим як головою. Надавав за його клопотанням допомогу українськомовній школі № 1 у боротьбі проти її закриття, надсилав методичні та інші матеріали для школи. Жодних зауважень щодо роботи Сєрова як голови у нас не виникало. Про факт проведення невідомими звітновиборної конференції та внесення, згідно з цим нелегітимним документом, змін в книгу обліку, не було повідомлено ні керівництву Донецького обласного об’єднання “Просвіти”, ні Секретаріату… Тому повідомляємо Вам, що Сєров Микола Панасович є обраним головою Костянтинівського міського об’єднання “Просвіти” 05.01.2015 року, згідно зі Статутом Товариства, і внесення будьяких змін до книги обліку громадських організацій, про що усно повідомила Ваша працівниця Насонова Аліна, є незаконним”. Залишилось отримати ТАЄМНИЙ ПРОТОКОЛ та СПИСОК. Чекаємо”.
Майстерклас
від освітян
17 листопада в міськвиконкомі зібралися директори шкіл, дитячих садочків, завучі, керівництво міста — на зустріч з директором Департаменту науки і освіти Донецької обласної цивільногромадянської адміністрації Надією Оксенчук, яка приїхала в Костянтинівку, аби об’єктивно розібратися в конфлікті, що, на жаль, не вщухає, а розгорається. 18 вересня в місто приїжджала перша комісія з цього Департаменту, потім друга, перевірили документацію, зробили висновки. Але треба почути тих, хто не задоволений складною ситуацією в освітянській сфері. Адже в Департамент надійшло чимало скарг, звернень, листів про конфлікти в управлінні освіти, які свідчать, що між Ольгою Барабаш і її підлеглими немає порозуміння. Надія Оксенчук дала змогу всім охочим розповісти про нагальні проблеми, з якими в останні місяці зіштовхуються керівники усіх шкіл. Розмова була нелегкою, бо проблем багато. Тон розмові задав директор школи № 6 Олександр Резниченко (депутат міськради, голова бюджетної комісії). Запитань до начальниці управління освіти було немало. Чому бюджет—2016 залишився без коштів на безоплатне харчування учнів 1—4 класів і дітей з малозабезпечених родин? Чому досі не оголошено тендер на закупівлю продуктів? Де додаткові фінанси на галузь освіти? Як виконувати одне з останніх розпоряджень начальниці управління, яка вимагає від директорів негайно створити при школах спортивні клуби, що штовхає керівництво навчальних закладів до фінансових злочинів, корупційних дій? Директори за розвиток спорту, але ж не за рахунок порушень законодавства. Чи можуть ефективно працювати педагогічні колективи, якщо чиновниця “задавила” школи постійними перевірками, а методичні комітети перетворилися на каральні органи? Напевно, пані Барабаш не дуже сподобався висновок, оголошений її підлеглими: ще ніколи не було таких тяжких часів у галузі освіти, як при цьому керівництві управління. Сміливим був виступ директора НВК—школи № 17 Олени Загребельної. За її словами, керівники навчальних закладів давно зрозуміли, що начальниці управління освіти вони зовсім нецікаві. На нарадах в управлінні Ольга Вікторівна директорів не чує, на їхні пропозиції і думки не звертає жодної уваги. Проте щедра на догани директорам, численні розпорядження. Ще один висновок: подібні дії чиновниці — “плювок в обличчя педагогам, так працювати з людьми неприпустимо”. Реакція зали була очікувана: “Це правда…” Ішлося й про патріотичне виховання дітей та молоді. Директор української школи № 16 Ірина Шутова нагадала про зрив управлінням освіти патріотичної гри “Джура”, хоча ніщо не заважало проведенню заходу. Тоді директори просто “кипіли”, діти були розчаровані. Висновок: таке “патріотичне” виховання не сприяє задекларованій меті — становленню справжніх громадян України. Надія Оксенчук, а також міська влада (зокрема Костянтинівський міський голова Сергій Давидов) вислухали і директора уже відомої читачам тижневика ЗОШ № 1 Олександра Мережка. Надія Володимирівна запевнила, що українськомовну школу ніхто не закриє і заклад буде працювати надалі. Що стосується звільнення з посади начальниці управління — це вже питання до міського голови. Активісти та батьки сподіваються, що відповідь від міської влади вони все ж почують. Тим більше, директори шкіл на цій зустрічі довели: нічого доброго в сфері освіти не буде, доки Ольга Барабаш перебуває на посаді. У одного з директорів виникло запитання до начальниці: “Скажіть, існує Громадська рада при управлінні освіти чи ні?”. Вона ж тільки в грудні буде, можливо, створена, про що свідчить об’ява на сайті управління: “Ініціативна група оголошує, що 4.12.2015 о 16.00 у приміщенні управління освіти Костянтинівської міської ради відбудуться Установчі збори Громадської ради при управлінні освіти. Подання заяв для участі в Установчих зборах відбуватиметься до 25.11.2015 року”.
У залі почулося дружнє: “Ради немає!”.
Ольга Вікторівна відповіла: “Рада МАЙЖЕ є”. Зала засміялася. Педагогів обурило, що за відсутності Громадської ради в школи надходять якісь “бамаги” за підписом голови неіснуючої організації. Директор Департаменту делікатно, але все ж примусила Ольгу Барабаш привселюдно визнати свою помилку з фейковою радою. Начальник ЦДЮТ Марія Байрачна була лаконічна: міська влада недостатньо спілкується з директорами шкіл і дитячих садочків, роботу управління освіти треба контролювати. Висновок: Ольга Барабаш не має достатнього досвіду працювати на такій посаді.
Нещодавно в Інтернеті з’явилося повідомлення “Мої досягнення за півроку на посаді начальника управління освіти Костянтинівки”. Зверну увагу на окремі “досягнення головної освітянки”, яка не соромлячись, чомусь приписує собі заслугу створення осередку “Просвіти” в українськомовній школі № 1. Як пані Ольга до цього причетна? Та ніяк! Ще один подвиг чиновниці: “Перша школа із сепарської стала українською, проводяться патріотичні заходи, встановлені зв’язки з Західною Україною”. Поперше, що це за нахабство навішувати сепарські ярлики на школу, її директора, батьківський комітет? Як сказав привселюдно секретар Костянтинівської міськради Юрій Розумний, він уже зробив Ользі Вікторівні зауваження, бо це неприпустимо. Подруге, якщо школа патріотична, то навіщо так її ганьбити і “катувати”? Та і патріотичні заходи в школі — заслуга не чиновниці, а педагогічного колективу, батьківського комітету, активістів і, звичайно, об’єднань “Просвіти” з багатьох куточків України. Потретє, зв’язки з Західною Україною (і не тільки) теж налагоджуються без жодної участі Барабаш. Наостанок Ольга Вікторівна заявила: їй не соромно дивитися в очі педагогам; реформам (?!), які вона розпочала в Костянтинівці, чинять спротив (хто, зрозуміло); не вважає, що поводилася з колегами неетично і запитала у них: “Так?”. У відповідь колеги дружно відповіли: “Ні!”.
Коли ж і влада скаже “Ні!” “реформам”, які запроваджує Ольга Барабаш, та і їй самій? Адже, як зауважила директор Департаменту на зустрічі, педагогічний колектив Костянтинівки заслуговує добрих слів, має потужний потенціал. А тепер подумайте, як же треба було “плідно і гарно” діяти начальнику управління освіти, щоб директори і вчителі так відкрито, сміливо говорили про існуючі проблеми, створені їхнім керівництвом? Тільки глухий не чує головний меседж освітян Костянтинівки: працювати з такою начальницею управління освіти НЕМОЖЛИВО.
Вже після цієї дискусії з чиновницею директори багатьох шкіл зустрілися з головою Донецької ОВЦА Павлом Жебрівським. Розповіли про ситуацію в сфері освіти і самоуправство Ольги Барабаш, яку вимагали звільнити з посади. Павло Іванович пообіцяв розібратися, повідомив, що в місто знов приїде директор Департаменту науки і освіти Донецької ОВЦА… Скільки ще зустрічей з чиновниками має бути, щоб підкилимні ігри в Костянтинівці закінчилися?
