Про минуле — задля майбутнього

Олександр МУРАТОВ,

кінорежисер, письменник,

публіцист

Читачам “Слова Просвіти” добре відома книжка Андрія Топачевського “З Божого саду” (Київ, Веселка, 2014 р.). Новели про рослини і тварин у Святому Письмі, з яких вона склалася згодом, публікувалися ще у 1990х і 2000х роках у нашому тижневику; рецензіявідгук на цю книжку та інтерв’ю з автором з’явилися торік у 34му і 48му його числах. Видання відзначене щорічною премією Президента України “Українська книжка року”. 3 грудня ц. р. у Будинку кіно НСКУ за програмою “Літературна вітальня” відбулася одна з її презентацій.

Автор звернувся до присутніх із переднім словом, наголосивши, що лише допомога національно свідомих українців дозволила йому здійснити свій задум. Він подякував за незмінну підтримку Всеукраїнському Товариству “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, Національній академії мистецтв України, вченим НАН України, письменникам, усім патріотам, що долучилися до втілення цього проекту. Адже Святим Письмом, цією Книгою Книг визвольної боротьби, кожен захоплюється посвоєму, залежно від власного фаху та інтересів, але завжди — спираючись на знайомі реалії. Такими реаліями є істоти, згадані у Біблії, які не змінилися за тисячі років і є свідками подій, описаних у богонатхненних книгах.

Відповідаючи на питання про ілюстрації, А. Топачевський відзначив мету видавництва, автора дизайну Михайла Царика і своє власне прагнення якнайширше представити на сторінках книжки роботи великих українських митців: Тараса Шевченка, Сергія Світославського, Олександра Мурашка, Михайла і Тимофія Бойчуків та ін., ікони з Національних музеїв. Наполегливо шукали й знаходили також відповідні твори стародавніх майстрів, починаючи від античності; це допомагає читачеві наблизитися до часів Ісуса Христа, відчути подих Історії.

Ця зустріч не випадково відбувалася на “території кіно”. Режисери Ольга Самолевська і Валентин Сперкач говорили про органічний зв’язок літератури з кінематографом, пригадавши фільми за сценаріями А. Топачевського, присвячені вихованню екологічної свідомості. Один із них, “Згуба”, знятий на студії “Укркінохроніка” незабутнім режисером Олександром Криварчуком і показаний перед початком розмови, засвідчив послідовність розвитку творчої думки в екологічній тематиці. Бо якщо у минулому ми висували претензії за забруднення довкілля лише державі, різним закладам та установам, то нині дедалі більше усвідомлюємо необхідність морального очищення самих себе. Власне, цього вчить Біблія… Щоби йти далі, необхідно піднестися над злободенністю. Тоді буде і “Кінофільм року”.

У дещо інше річище перевів розмову письменникгуморист, колишній в’язень сумління Григорій Гайовий, прочитавши свої шаржі на журналістів, літераторів і митців, зокрема й на присутніх. Як сказав один із промовців, у цьому виступі поєдналося те, що за звичайних умов не поєднується, але у Синій залі Будинку кіно можливі незвичайні вчинки й події.

Та найбільше схвальних оплесків здобув доктор філософії, мистецтвознавства і богословських наук, професор Дмитро Степовик. Високо поцінувавши книгу “З Божого саду” з огляду на її пізнавальний зміст і виховне значення, відомий публіцист, педагог і громадський діяч зосередив увагу на релігійній етиці, засвоєння якої можливе за умови розвитку біблеїстики, всебічного виховання та розуміння Святого Письма. І нагадав: як говориться у Євангелії від Св. Івана, “На початку було Слово, а Слово в Бога було…” Це підкреслює божественне походження Біблії, від якої почалася вся література доби християнства.

На завершення презентації директор Національного видавництва дитячої літератури “Веселка” Олексій Бондаренко розповів про стосунки з авторами та непрості проблеми сучасного книговидання. Його добре зрозуміли письменники й кінематографісти.