Ми живемо в час великого перемішування народів, перманентної міграції великих груп населення землі в пошуках роботи, безпеки і кращого прожитку. Цей процес стрімко зростатиме як елементарна людська реакція на глобалізаційні процеси. Капітал майже миттєво мігрує туди, де є найбільший зиск і дешеві ринки збуту продукту. Людська робоча сила вимушена мігрувати світом без жодних козирів у кишені, тому стає дедалі дешевшою в конкуренції з технологіями. З часом населення планети наближатиметься до стану єдиної соціально-фінансової формації, а людина стане уніфікованим громадянином світу, мало прив’язаним до місцевості.
Володимир ФЕРЕНЦ,
м. Івано-Франківськ
Тим не менш, сучасні міграційні процеси є умовно вільними. Є підстави вважати, що основні міграційні потоки штучно спровоковані та стимульовані. На це впливають два чинники. Перший — глобалізаційні процеси мусять мати механізм регулювання і стимулювання міграції, інакше стихійні процеси переміщення робочої сили не встигатимуть за темпами реалізації фінансових проектів; другий — глобалізаційні процеси мають сенс, якщо вони охоплюють усю планету, тому стимульована міграція може стати одним із дієвих інструментів уніфікації етнічних середовищ, які в силу історичного культурного традиційного стану є дуже стійкими осередками самобутності і дуже повільно уніфікуються під тиском вселенської інформації та кризових шоків. Є ще й третій чинник, про який не говорять — безпека діяльності бізнесу без кордонів. Глобалізований бізнес завжди прагнутиме одержати швидкий максимальний зиск, не переймаючись збереженням середовища життя і соціальним захистом аборигенів. У відповідь місцеве населення однозначно жорстко вимагатиме справедливості. В такому разі стимульована міграція в зону проживання незгідливого населення є надійним і дешевим способом зменшити дієвість народних протестів за рахунок відносного зменшення впливу аборигенів у владі і перетворення суспільства на людський конгломерат, малоздатний до ефективної громадської самоорганізації з метою захисту життєвих інтересів, а відтак і до політичної партійної боротьби та реальної демократії.
Отже, стимульована міграція — потужний дешевий інструмент зміни структури населення з метою одержання зиску без обмежень. Цим інструментом користувалися ще з біблійних часів. В Україні в такий спосіб здійснювала “обрусіння” українців цариця Катерина і закладав “русскій мір” Сталін, попередньо виморивши голодом українських селян. Стимульована міграція дала західній Україні радянську російськомовну компартійну верхівку, а на Донбасі сформувала населення совків. Загальний наслідок — стимульована міграція створила доволі велику частку впливового російськомовного поліетнічного населення, яке заради збереження свого вигідного становища інстинктивно чи осмислено підтримує збереження всіх колишніх і сучасних технологій усунення етнічних українців від влади, впливу і багатства. Це не є тим антиукраїнством, яке бачать націоналісти, а цілком закономірним перебігом світових процесів в Україні, що в кінцевому підсумку має тільки фінансовий вимір. Нам особливо не пощастило тому, що радянська технологія винародовлення і зросійщення корінного населення — українців інерційно збереглася і нею вдало скористалася Росія, рівно ж вона ідеально вписалася в канву світового уніфікаційного процесу. Таким чином українське російськомовне населення переважно є несвідомим знаряддям водночас двох протилежно спрямованих процесів: підтримка неоімперії Росії і неминучої глобалізаційної уніфікації населення України. А тим часом внаслідок впливу російськомовного населення переважна більшість сучасних мігрантів стають не українськомовними, а російськомовними громадянами, тобто не асимілюються громадянським суспільством відповідно до Конституції України. Неважко здогадатися, що за збереження існуючого впливу громадян, які не бажають інтегруватися в українське суспільство з єдиною державною мовою, кількість російськомовних громадян стрімко зростатиме, бо діють не тільки українські, а й описані вище потужні глобальні чинники. Слід зазначити, що стимульовані міграційні процеси є універсальною світовою технологією прискорення руху капіталів, тому Україна жодним чином не зможе цьому протидіяти і повинна навчитися реагувати правильно. Ми вже перебуваємо в епіцентрі міграційних процесів, фатальний розвиток яких просто відтермінований. Маємо трудову міграцію бідної, переважно української етнічної частини населення. Цих молодих, енергійних і принципових українців явно бракуватиме в Україні для того, щоб суспільство могло долати політичні й економічні проблеми та захистити власні інтереси перед світом. Принаймні вимушена трудова міграція українців не є правильною реакцією на міграційні процеси, бо на місце відсутніх прийдуть мігранти ще бідніші, тому більш згідливіші, готові інтегруватися в зростаюче російськомовне населення.
Світові міграційні процеси виносять в авангард декілька простих орієнтирів, навколо якого, як снігова куля, формуватиметься ядро міграційної трансформації суспільства. У пострадянському просторі – це російська мова і тотальна недовіра до будь-якої влади. При цьому не матиме значення, звідки мігруватиме населення — із заходу чи сходу. Ця міграція уніфікуватиме населення в проміжний, російськомовний конгломерат. За цією хвилею піде міграція-уніфікація з підбрендом англомовності і космополітичного споживацтва та послуху голосові інформації, але до цього ще не менше 50 років. Українці, володіючи високим рівнем освіти та інтелекту, можуть цілком успішно використати англомовну світову хвилю міграції-уніфікації як позитив, але за умови, що витримають хвилю уніфікації російськомовної. Саме це ми зараз переживаємо і не надаємо належної уваги в повсякденному житті.
Маємо ще рік-два для тверезого осмислення ситуації і пошуку правильних засад реагування на світові міграційні процеси. Найкраща позиція кожного з нас — бути громадянами, а не російськомовним населенням і зробити так, щоб ми і всі мігранти мали потребу в державній мові. Це життєво важливо і вище всіх другорядних проблем, навіть порівняно з війною на сході і нашою прогресуючою бідністю. Саме від правильного рішення — реакції на глобалізаційні процеси і вселенську міграцію — залежить вирішення цих та багатьох інших проблем, остання з яких корупція.
