Світогляд душі великого митця

Галина ЛИСЕНКО,

психолог, с. Шевченкове, Черкаська обл.

Незрівнянно красива, багатостраждальна українська земля. Її ріки, моря, озера, поля, ліси і гори є невід’ємною окрасою до болю рідного славетного козацького роду, оспіваного неповторними майстрами художнього слова Т. Шевченком, І. Франком, Лесею Українкою, І. НечуємЛевицьким, Л. Костенко. А видатні українські художники Т. Яблонська, Ф. Красицький, М. Глущенко, В. Бондар та багато інших майстрів пензля відтворювали та увіковічнюють на своїх полотнах колоритність і своєрідність української природи, її людей. Картини переповнені самобутнім жанром, нерозривно пов’язані з Батьківщиною, відтворюють блискучу панораму життя українського народу протягом століть. Милозвучні українські пісні, запальні танці, розкішні узори вишиванок додають своєрідності, створюючи віковічний цілісний образ України.

Завдяки прагненню простих людей, їх умінню зберегти народні традиції, звичаї, фольклор, мову, культуру живе Україна, не в’яне її історична спадщина. І цю високодуховну спадщину, створену та збережену українським народом, золотою ниткою пересновують через усі віки талановиті, обдаровані особистості. До таких неперевершених сучасних корифеїв своєї справи належить і майстер своєрідного жанру фотооб’єктива Василь Пилип’юк — лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, президент видавничого підприємства “Світло й Тінь”, викладач Львівської національної академії мистецтв. А нещодавно фотомитцю Василю Пилип’юку вперше в Україні Міністерство освіти і науки України присвоїло вчене звання професора — факт безпрецедентний: досі такого високого звання не одержав жоден представник фотомистецтва, за сукупність своїх праць, за науковопедагогічну діяльність. У листопаді ц. р. в Ужгороді був знову першим: на 6му Міжнародному салоні “Панорама моєї країни” В. Пилип’юк визнаний кращим автором салону. Справді заслужене визнання майстра. Адже Пилип’юк створив і видав майже сто фотоальбомів, зміст яких має національне забарвлення і дихає патріотизмом, любов’ю до своєї Батьківщини та батьківщини с. Новоселиця, що на Прикарпатті.

Гортаючи його альбоми “Україна — земля Тараса”, “Шевченкова посвята”, “Невідомий Галич”, подорожуємо тими святими місцями, де ступав Кобзар. А які неповторні, високохудожні роботи фотомитця “Львів — любов моя”, “В краю Черемоша й Прута”, “Візит добра і злагоди”, “Світовідчуття епохи” та багато інших робіт, у яких ми разом із генієм фотокамери мандруємо різними куточками неосяжної планети і поособливому сприймаємо неповторну красу природи і її людей. Глибоко філософська робота під назвою “Я жінка, я — травинка, я роса…” просто вражає глибинністю образів. Дивишся, вдивляєшся в світлини і вбачаєш якусь невидиму езотеричну ауру, яка поєднується з реальним загадковим світом жінкичарівної, красивої, незбагненної.

Знайомишся з творчістю неординарного, Богом обдарованого митця, і здається, що перебуваєш у полоні природи його світлин. Вражають неповторні відчуття кольорів, мимоволі відчувається подих вітру, п’янкий аромат різнотрав’я; до глибини душі занурюєшся в цей зловлений художником неповторноісторичний час. До кожної своєї роботи митець підходить із глибоким знанням філософії та психології. Коли вдивляєшся в обличчя людей, які споглядають зі світлин пана Василя, відчуваєш глибоке єднання людини з природою, її емоційний стан, темперамент, характер. Василь Васильович хороший сім’янин, цікавий співрозмовник, щира, добра людина.

Що ж запалило в його душі незгасаючу свічу таланту, яку несе він у світ? Звісно, це його оточення в дитинстві і юності, його батьки, вчителі, неписаної краси природа Покуття, подарований йому в дитинстві вуйком Андрієм фотоапарат “ЗоркийС”, а особливо Бог, що дав йому талант бачити красу поособливому. І підтвердження тому всенародне, всесвітнє визнання світлин митця. Адже виставки його робіт демонструвалися і демонструються в залах України та за її межами. Експонувалися в Парижі, в Раді Європи, в Страсбурзі, в головному штабі ЮНЕСКО. Відвідувачі з цікавістю поринали в красу українських краєвидів, архітектури, її історичної спадщини.

Василь Пилип’юк ділиться своїм умінням з молоддю, прагне у Львівській національній академії мистецтв відкрити першу в Україні кафедру фотомистецтва, із створенням якої буде проводитись набір на навчання талановитої молоді.

Пан Василь побував у багатьох країнах світу, зустрічався з видатними людьми: космонавтом Валентиною Терешковою, письменником Олесем Гончарем, Президентом США Джорджем Бушем, Генеральним секретарем Китаю Цзян Цземіном, з Папою Римським Іваном Павлом ІІ, Президентом США Білом Клінтоном, президентами Латвії Гунтисом Улманісом, Польщі Олександром Квасневським, першим космонавтом України Леонідом Каденюком та іншими видатними особистостями. Це ще раз підтверджує значущість його творчості.

Найсвятішою для нього завжди була й буде його Україна, отой куточок землі, де минуло дитинство в оточенні родини, друзів, односельців.

Отакий він, Василь Пилип’юк, — митець національної світлини, взірець для молоді, патріот, творець історії нової України, людина, яка веде і вестиме не одне покоління у світ краси. І бажаємо Вам, пане Василю, хай Всевишній на довгі роки посилає Вам вік і здоров’я, родинне тепло і добро. Нехай на небі чистім і мирнім світить Ваша негаснуча зірка творчого життя!