Тарас Шевченко ріднить українців!

Зеновія ФІЛІПЧУК,

завідувач Народного музею

Тараса Шевченка,

Львів

 

Сьогодні важко здивувати світ, бо час настільки стрімко летить, вигадуючи нові технології добування успіху, що не встигаєш зауважити неймовірні дива цивілізації в технічному плані. І тут раптом до рук потрапляє книжка, нікому не відома в широких літературних колах — Микола Лисенко “Коріння Шевченкового роду”.

І диво стається — таке маленьке, буденне, суто українське, але його світло розсипається не тільки вдома, а й на зарубіжжі. І вкотре задумуєшся над пророчими словами Поета: “Я на сторожі коло їх поставлю Слово…”. Маємо на увазі — “рабів малих”, бо коли поет писав ці болючі рядки, наш український народ перебував у рабстві московської орди. Перебував тілесно, але дух виривався на волю! Жодні кайдани, чи то міцні з тюремного металу, чи підкупні з царського золота, не змогли скувати цей дух незалежності і свободи справжньої, свободи від Бога, яка вмістилася в серці вчорашнього кріпака, найостаннішого в оцінках людей, але першого в погляді Бога.

Тарас Шевченко у своїй творчості відстояв незалежну Україну і, як Пророк, передбачив її майбутнє понад 170 років тому. Не дивно, що його поезії так яскраво й актуально звучать сьогодні, прояснюють Тарасові погляди в наших очах. Посправжньому втілюється біблійне: і прозріють незрячі від світла Слова. Чимало людей, які вчора цуралися свого рідного звичаю, мови і віри, зі сльозами на очах пережили глибоке покаяння і навернення до своєї Батьківщини, Богом даної. І навернення триває.

Коли це видання “Коріння Шевченкового роду” вдруге побачило світ (видавництво “Апріорі”, м. Львів), то дедалі більше людей хочуть довідатися: а може, і я належу до Тарасового роду?

Знаємо з історії, що земна, суто людська мрія поета Тараса так і не втілилася: одружитися, мати родину, побудувати хатину, посадити квітучий садок… Не встиг. Далися взнаки тяжкі роки перебування на засланні. Не витримало серце порівняно молодого чоловіка, що ввібрало до глибин страждання багатомільйонного народу. Але що неможливо людині, те можливо Богу. І в прямому значенні втілилася його небесна мрія: вся Україна, вдома і на закордонні, у живущих і новонароджених поколіннях, стала його Родиною, бо в кожній хаті, де живуть українці, там і живе Тарасове слово — слово Правди.

Тож коли ви, гортаючи “Коріння Шевченкового роду”, намагатиметеся віднайти і свою гілочку чи пелюсточку, то будьте певні, що так воно і є: незалежно від місця народження і проживання, ми всі, хто зберігає в серці світло Правди так, як зберігав Тарас, є його нащадками.

 

Про автора

цієї книжки

Микола Лисенко — праправнук Тараса Шевченка по лінії брата Йосипа. Понад 30 літ, починаючи зі свого рідного села, визбирував матеріали про всіх своїх родичів, а окрім того, ще подав у схематичному вигляді генеалогічне дерево, де переплітаються тисячі сімей, що походять із Тарасового роду. І дуже приємно, що презентація другого видання відбулася в Народному музеї Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв, де автор, а також його дружина Галина і внучкастудентка Оксана, які приїхали з цікавими доповідями, знайшли чимало друзів і приятелів завдяки творчості великого Кобзаря. Презентація проходила під час Міжнародної науковопрактичної конференції “Кобзарство ХХ ст в іменах: його творці та хранителі”.

Окрім представлення книжки в Палаці мистецтв, зустріч автора з читачами відбулася і в органному залі Львова.

Микола Лисенко висловлює вдячність за сприяння у виданні книжки канадським громадським організаціям “Школа української спадщини імені Юрія Липи”, “Українська спілка образотворчих мистців Канади”, “Міжнародна громадська організація “Четверта хвиля” та особисто Романі та Оксані Кульчицьким.

Народний музей Тараса Шевченка Львівського палацу мистецтв — перша музейна установа, де зберігається схема генеалогічного дерева, укладеного Миколою Лисенком. Тож, за нагоди, запрошуємо відвідати наш Музей і заглянути в карту Шевченкового роду. Можливо, натрапите і на свою дотичність до великого Кобзаря.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment