Микола ТИМОШИК,
доктор філологічних наук, професор, журналіст:
— Щойно зі Всеукраїнського форуму української інтелігенції “Українська альтернатива”, що відбувався у Будинку Центральної Ради. І втішно, і сумно. Втішно, що ще є жменька невиправних романтиків із гурту роз’єднаної, розсвареної і в більшості пригодованої владою інтелігенції, яка не перестає вірити, що до криків і болів української нації вже в “на нашій — не своїй землі” (іншими словами — не в українській Україні) влада колись та прислухається. А сумно, бо про цей знаковий форум, де градус кипіння духовної й інтелектуальної еліти нації був досить високим, громадськість знову не почує. Це не стане топ-новиною антиукраїнських олігархічних телеканалів, не вийде на шпальти чи хвилі усіляких “вєстєй”, “вєдомостєй” чи “руссіх радіо в Украінє”.
Ті, в чиїх руках усі важелі формування державних пріоритетів (ЗМІ, фінанси, законодавство), форум демонстративно проігнорували. Навіть пересічного, втім високооплачуваного з наших податків клерка не делегували ні Адміністрація Президента, ні Кабмін, ні Верховна Рада, ні Мінкульт, ні Мінстець, ні навіть столична управа Кличка. Отож пару випущено… в резервації.
Час показав, що резолюцій, ухвал, звернень громадськості влада давно вже не читає. Виходить як завше: Революцію творять одні, а її результатами користаються інші. Донедавна — усілякі табачники. А тепер — новітні володарі високих державотворчих кабінетів — ложкіни, тарелкіни, авакови. У них — своя мова, своя церква і своє поняття культури. Їм усе українське було і буде чужим. Допоки?
В. Ф. КОВАЛЕНКО,
громадський діяч, нагороджений відзнакою “Будівничий України”:
— 30 вересня 2015 року низка громадських організацій звернулися до Прем’єр-міністра України А. П. Яценюка з листом “Про створення навчально-екзаменаційної системи “Український мовний диплом”, у якому було, зокрема, зазначено: “Україна як невід’ємна частина Європи і пошукувач членства Європейського Союзу повинна орієнтуватися не лише на високі економічні стандарти і матеріальний добробут населення, а й на глибоку їхню повагу до державних мов. Європейські уряди, президенти і парламенти дбають про розвиток і функціонування національних мов… Більшість європейських держав створили відповідні системи мовних дипломів. У Франції діють сертифікати знання французької мови DELF/DALF, які відповідають шести рівням “Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”. Існують також: німецький мовний диплом DSD; сертифікат із польської мови як іноземної, який є єдиним державним документом, що підтверджує знання польської мови; австрійський мовний диплом – цей документ видають тим особам, які пройшли навчання і шляхом іспитів визначено їхній рівень володіння німецькою мовою.
Українському уряду було запропоновано створити аналогічну національну Державну навчально-екзаменаційну систему “Український мовний диплом”, яка б сприяла громадянам у їхньому прагненні володіти державною українською мовою на належному рівні, а також для оцінки володіння українською мовою особами, що претендують: на отримання громадянства України, на отримання права на тимчасове або постійне місце проживання іноземцями та особами без громадянства, на посади державних службовців будь-яких рангів, на допуск до участі у виборчих процесах, на працевлаштування в установи і підприємства різних форм власності на посади, що потребують знання державної мови й уміння нею користуватися.
У складі Державної навчально-екзаменаційної системи “Український мовний диплом” мають бути утворені й діяти:
— установа для науково-методичного забезпечення діяльності системи — Національний науково-методичний центр Українського мовного диплома;
— мережа державних курсів української мови; установа для незалежного об’єктивного оцінювання рівня володіння українською мовою;
— Державна екзаменаційна комісія Українського мовного диплома з її представництвами в обласних центрах.
Запровадження такої системи в Україні потребує внесення змін у низку законів, ухвалення постанов Кабінету Міністрів.
Кабмінівські службовці на вимогу віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка підготували вказівку Міністерству освіти і науки, Міністерству культури і Міністерству юстиції: “Дати узгоджені пропозиції”. Проте названі міністерства ніяких узгоджених пропозицій не дали, підписанти звернення отримали лише канцелярську відписку.
Було направлено лист аналогічного змісту вже безпосередньо міністру культури В’ячеславу Кириленку. Адже в Положенні про Міністерство культури записано, зокрема, що воно “вживає заходів до забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; забезпечує дотримання мовних прав українців”. Міністерство культури переадресувало цей лист Міністерству освіти.
У рішенні нашого Форуму слід записати: “Для реального забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України вимагаємо від Кабінету Міністрів, Міністерства культури забезпечити створення і функціонування Державної навчально-екзаменаційної системи “Український мовний диплом”, врахувавши європейський досвід”.
