Донбас — Українська земля. Саме такий висновок зробили відвідувачі виставки “Культурний простір Донеччини. Людмила Огнєва: Українське вишиття”, що днями завершила роботу в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”.
Людмила Огнєва — людина широких творчих інтересів. Радіофізик за освітою, вона активна громадська діячка, журналіст, дослідниця і народна майстриня, а також — голова Донецького відділу “Союзу українок” та заступник директора громадського музею “Смолоскип”, що ще не так давно вважався острівцем українства у зрусифікованому Донецьку.
Людмила Родіонівна лауреат Всеукраїнського конкурсу “Український вишитий рушник” і міжобласного конкурсу “Жінки Донбасу—2007”. З її легкої руки свого часу в Донецьку почали діяти клуби народної творчості “Світлиця” та “Чарівниця”.
А в експозиції київської виставки представлено доробок пані Огнєвої як майстрині та журналістки. Багато з експонованих тут робіт до цього можна було побачити у виставкових залах Донеччини, Санкт-Петербурга, Воронежа, Риги, Тирасполя.
Із любов’ю майстриня вишила декоративну роботу “Різдво”. Радують око орнаменти, присвячені Надії Світличній, Василю Стусу, Івану Миколайчуку, Патріарху Володимиру (Романюку), Івану Гончару, Левку Лук’яненку, Степану Бандері, Роману Шухевичу, Євгену Коновальцю, Тарасу Шевченку та іншим великим українцям. Вражають рушники — “Уманський”, “Млин”, “Страсний”, “Сивина”, “Поділля”, “Сучасне дерево життя”. А узори вишивок із зони відчуження змушують згадати про наслідки Чорнобильської катастрофи.
Людмилі Огнєвій довелося стати вимушеною переселенкою. Проте і в Києві майстриня продовжує активну творчу діяльність. А вишивання стало тією ниточкою, що і сьогодні зв’язує її з багатостраждальним Донбасом.
