Українська душа Донбасу

Емілія ФРОЛОВА,
член НСЖУ

Нашим постійним читачам і небайдужим людям, які слідкують за подіями в Костянтинівці Донецької області, цікаво знати, як живе українськомовна школа № 1 сьогодні та чим закінчилася рейдерська атака на міську організацію Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка…
Нагадаємо, саме “Просвіта” першою прийшла на допомогу школі, зайняла, як і передбачає її Статут, проукраїнську позицію. Саме за підтримки “Просвіти” в школі провели багато цікавих заходів: культурних, літературних, патріотичних. Важко сказати, що було б зі школою, якби не “Просвіта”. Таких друзів завжди цінують. І настає час, коли друзі стають ще й партнерами. У листопаді педагоги ЗОШ № 1, представники батьківського комітету та ініціативної групи, які борються за школу, створили тут осередок “Просвіти”. І відразу закипіла робота. Шкільний осередок самостійно провів свою першу акцію: ініціював екскурсію учнів ЗОШ № 1 до Львова на Різдвяні свята. Шкільний просвітянський осередок звернувся до Львівського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”, були узгоджені відповідні питання, львів’яни допомогли новоствореному осередку, насамперед заздалегідь домовилися з родинами, які приймуть у себе гостей із Донеччини. Дякуємо вам, друзі зі Львова, а особлива подяка голові обласної “Просвіти” Ярославу Пітку!
А в грудні, незадовго до Дня Святого Миколая, саме в школі № 1 відбулися збори Костянтинівської міської організації ВУТ, де головував Микола Сєров, який поінформував про діяльність міської “Просвіти”. Організація дієва, працює на всіх “фронтах”, захищає все, що зміцнює і розвиває українську мову, національну культуру та традиції, не забуває, зважаючи на події в Донбасі, і про патріотичне виховання дітей і молоді. Йдеться про відзначення Дня української писемності, Голобородьківські читання, вшанування жертв Голодоморів, звернення до влади різних рівнів щодо збереження оселі Олекси Тихого, підтримку воїнів України, які зараз захищають нашу країну… Роботи багатенько, але відтепер у Миколи Панасовича є добрий помічник, адже на зборах обрано його заступника — представника батьківського комітету школи № 1, активіста, члена “Правого сектора”. Тактак, у “сепарській”, як її постійно називає Ольга Барабаш, Костянтинівці не всі бояться правосеків, а в школі, до того ж, добре знають, які вони сміливі, порядні та чесні хлопці, справжні друзі учнів, підтримка педагогам. У День Святого Миколая представники “Правого сектора” прийшли на свято до школи, привітали дітей, кожен учень отримав від них гарні подарункисолодощі.
На зборах розглянули важливе питання — стосовно двох “просвітян”, які намагалися здійснити рейдерське захоплення посади голови міської “Просвіти” (про це писала наша газета —       ч. 48 за 2015 р.). Тоді до Костянтинівського міськрайонного управління юстиції з’явилася “свята трійця”: двоє — Іван Ільяшенко та Іван Гаврюченко мають квитки членів “Просвіти”, а ось Юрій Шурубов — ні, він просто “визнає себе членом організації” (цікаве формулювання, але воно безпідставне, бо цей чолов’яга ніколи не писав заяви про вступ до “Просвіти” і, звичайно, ніколи не отримував членського квитка, про що повідомили в обласній організації ВУТ), проте на такі “дрібниці” ніхто в управлінні юстиції не звернув уваги.
Пан Микола наголосив, що у вчинках І. Ільяшенка та І. Гаврюченка є ознаки незаконних дій, здійснених групою осіб: вони спільно сфальсифікували документи, дезінформували громадськість та міське управління юстиції. Зрозуміло, на збори запросили і Ільяшенка та Гаврюченка. Вони з’явилися, але намір у них був якщо не зірвати збори, то вчинити сварку, про що свідчила їхня занадто “чемна” поведінка та образливі висловлювання на адресу Миколи Сєрова. Але план рейдерів зірвався, з ними в такому тоні ніхто не бажав говорити, тому двоє друзів, трохи посидівши та побачивши, що їхній задум не здійснився, залишили збори.
На зборах ухвалили рішення: через протиправні дії, що не відповідають Статуту ВУТ, виключити І. Ільяшенка та І. Гаврюченка з членів міської організації. Збори визнали також недійсними рішення, зафіксовані в сфальшованому протоколі від 28. 10. 2015.
І зараз ядром міської організації Товариства є якраз українськомовна школа № 1. Школа “Просвіту” не підведе! На зборах квитки членів ВУТ “Просвіта” отримало 11 педагогів, активістів, представників батьківського комітету.
Що стосується начальниці управління освіти Ольги Барабаш, то чиновниця воює не тільки з ЗОШ № 1, а й примудрилася ускладнити життя і професійну діяльність більшості директорів шкіл, усім завідувачам дитячих садків. Освітяни зверталися за допомогою до міської та обласної влади, говорили і писали про неможливість працювати в атмосфері, яку створила О. Барабаш (зокрема через її некомпетентність).
Нещодавно директори шкіл, завідувачі дитячих садків звернулися з листом до Президента України Петра Порошенка, міністра освіти та науки Сергія Квіта, директора Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Юрія Кононенка — “стосовно надзвичайно складного становища, яке в останні місяці склалося в гуманітарній сфері”. Освітяни написали і про сумнівну перемогу у сумнівному конкурсі з єдиною кандидаткою — Ольгою Барабаш — на посаду начальника управління освіти, і про фінансові порушення при виконанні ремонтних робіт у навчальних закладах, і про “цікаві” тендери по закупівлі продуктів харчування для закладів освіти, і, звісно, про незаконні намагання знищити українськомовну школу № 1, і про неоднозначну, з порушеннями, процедуру створення Громадської ради при управлінні освіти, і про ставлення пані Барабаш до підлеглих… Лист підписали більше ніж 30 педагогівкерівників.
Чи ж дочекаються освітяни Костянтинівки вирішення своєї головної проблеми, у якої є конкретне прізвище? Сподіваємося, що нарешті новий начальник освіти (а він потрібен міському управлінню, вважає більшість керівників навчальних і дошкільних закладів) перейматиметься не російськомовною гімназією, а вихованням особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, свідомих патріотів України в українськомовних навчальних закладах Костянтинівки. Адже Донбас — не той, який бачиться з київських пагорбів, у нього жива українська душа. Він увесь український, за винятком кількох сотень негідників, які на дух не переносили Україну і кричали: “Услышьте Донбасс!”. На превеликий жаль, тільки їх і чули. Сподіватимемося, що почують нарешті Донбас Український. Жодна країна свiту не дозволила б нiкому зневажати, принижувати, визнавати другорядною свою державну мову, а тим більше державним чиновникам. Той народ піде в небуття, який втратить свій “голос” — мову. Пам’ятаймо рядки Володимира Сосюри:
О мово рідна! їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment