Доброго дня,
“Слово Просвіти”!
Пишу не скаргу — хочу звернутися до моїх українців, патріотів — спонукати друзів своїх до роздумів. Про себе: Зоренко Петро Лукіянів, 1933 р. народження — колишній шофер Фастівського АТП.
Коли Московська імперія почала тріщати, відродилася наша “Просвіта” — то я дуже недовго був першим головою Фастівської “Просвіти”. Чому недовго? У нашій “Просвіті” були високоосвічені, шановні люди — вчителі, інженери, лікарі, які й повинні очолювати “Просвіту”. Тому невдовзі головою Фастівської “Просвіти” обрали відому людину, шанованого в Фастові лікаря Анатолія Петровича Черняка. Потім його обрали депутатом Київської обласної ради. А. П. Черняк боровся і за мандат депутата Верховної Ради, але тоді райком КПРС пропхнув у Раду свого лакея — голову колгоспу з села Томашівки Мартинчука.
Активним членом “Просвіти” також була моя покійна дружина Мотря Зотівна. Зараз я на пенсії, щоб полегшити важке життя — читаю книжки, газети.
Біда в тому, що в бібліотеках більшість книжок совєцькомосковські. Наших українських дуже мало. Передплачую, читаю газети — це моє спасіння. Але й тут маю біду. Наприклад, на 16. 12. 2015р. я не отримав “Україну молоду” і “Свободу” за 11. 12. Щодня заглядав у поштову скриньку, ось уже й журнал “Український тиждень” мали б принести. Не принесли. Так само вчасно не принесли “Шлях перемоги”, “Слово Просвіти”, “Українське слово”. “Україна молода” у четвер не виходить, немає грошей. Редакція вибачилась.
Коли мої дзвінки на пошту не дали результату, я звернувся до них — не зі скаргою, з проханням: “Майте совість, будьте людьми, я ж заплатив за газету і доставку — не мучте мене, дайте віку дожити”.
Зате в мою поштову скриньку регулярно вкидають “Київський тиждень” (Януковича), “Читайте Боже провиденіє”, “Бєрєгіте Ваше здоровьє”… Усю цю макулатуру викидаю в смітник або розпалюю купу бур’яну на грядці.
Очевидно, московський цар Путін не шкодує грошей на макулатуру і, мабуть, добре оплачує роботу покидьків із “п’ятої колони”.
Із повагою до вас і надією на розуміння. Це крик душі — страшно, коли подумаю, що українська преса так злочинно не доходить до передплатників не тільки у Фастові.
Петро ЗОРЕНКО
