Ярослав СЕРЕДНИЦЬКИЙ
10 січня 2016 року в місті Торонто далекої Канади помер мій земляк із Тернопільщини, хорунжий 1-ї Української дивізії Української Національної Армії, багаторічний редактор “Вістей Комбатанта”, видатний журналіст і письменник Роман Колісник.
Перед очима стоїть образ Романа Колісника. Мужнього, шляхетного, усміхненого хорунжого Дивізії. Того, що так вдало описав у “Останньому пострілі” епізод із перебування генерала Павла Шандрука на фронтовій лінії під Фельдбахом у квітні 1945 року.
Я не мав щастя бачити пана Романа і говорити з ним, але в нас була під рукою електронна пошта. 2009 року вислав йому як редактору “Вістей Комбатанта” текстову інформацію й світлини з урочистого відзначення 120-річчя від дня народження генерала Павла Шандрука на його Батьківщині — в селі Борсуки і районному центрі Ланівці на Тернопільщині. Переслана стаття невдовзі з’явилася на сайті “Вістей Комбатанта”. 2012 року вийшла в світ моя книжка “ПУМА-Дромедар. Абвер” про відновлення 1941 року боротьби українців і вірменів за відновлення незалежності їх поневолених червоною Москвою країн. Спонсори з Об’єднання українців “Торонто-Захід” отримали кілька примірників. І передали примірник Роману Коліснику. Його оцінка була доброзичливою, а зауваження слушними.
На початку 2013 року я купив дві його абсолютно різні книжки. Фундаментальне дослідження “Військова Управа та Українська дивізія “Галичина” і написані на одному диханні автобіографічні військові повісті “Останній постріл” та “Еріка” в одному томику. Того ж 2013 року, закінчуючи книжку “Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція” попросив його написати коротку передмову. Через 10 днів на моєму столі лежала добірка відбитків статей і виступів про генерала П. Шандрука за підписом Ро-Ко.
Книжка “Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція” з передмовою Романа Колісника вийшла в світ, незважаючи на драконівські закони Верховної Ради України, за якими автор і Тернопільське видавництво “Мандрівець” автоматично потрапляли у “фашисти”. Її перша презентація відбулася на 125-річчя генерала П. Шандрука в Борсуках і Ланівцях. Отримавши книжку, п. Роман резонно запитав про великий обсяг матеріалу про збройну боротьбу чеченців проти Росії — від Горської Республіки 1918 року до повстання 1940—1941 років. Відповідь двома рядками Дмитра Павличка — “Голгофа людськості — Кавказ. Там розп’яли Чечню за нас”, — його задовольнила. Невдовзі часопис “Вісті Комбатанта” надрукував рецензію Р. Колісника “Книжка для дослідників 2-ї Світової війни”.
Потім я часто консультувався з п. Романом у питаннях цієї війни і завжди отримував вичерпні відповіді. Часто він пересилав мені цікаві статті або просто слайди з видами старовинних міст Тернопільщини, пейзажів Канади чи Франції. 2014 року постарався, щоб на мою адресу прийшли з київського видавництва “Ярославів Вал” редагована ним книжка “Українська Національна Армія” і його книжка “Україна у снах і наяву”.
Важливо краще оцінити в Україні, воюючій зі своїм одвічним ворогом — Московщиною, життя і чин Великого Вояка, Редактора, Письменника і Вчителя Романа Колісника, як рядками поезії Юрія Липи з циклу “Суворість”.
Вона живе, та Україна, // Вона над ним, Вона єдина, // І в ній корона душ. // А ви, що стали тут довкола, // Шапки здійняти, нижче чола, — // Спи, брате… // Кроком — руш!
