Едуард ОВЧАРЕНКО
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні віднедавна почала працювати виставка “Аеропорт… Пекельна смуга”, що присвячена одній із найтрагічніших сторінок новітньої української історії. Експозиція створена до Дня пам’яті останніх захисників Донецького аеропорту. Це перша спроба музейними засобами розповісти про епопею героїчної оборони.
Тут ведеться оповідь про долі 53 відважних захисників, які брали участь у боях упродовж усіх 242 днів героїчної оборони. А найкритичніші миттєвості боїв відображають фото Сергія Лойка, єдиного представника іноземних ЗМІ, який перебував у Донецькому аеропорту. Загалом же представлено понад 400 артефактів — світлини, документи, особисті речі, військове спорядження.
Серед експонатів виставки можна побачити речі та бойовий автомобіль Героя України, старшого лейтенанта Івана Зубкова (позивний “Краб”) — заступника командира роти 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України.
Іван був активним учасником Революції гідності 1913—1914 років. У липні 2014 року добровольцем вирушив на захист територіальної цілісності України. 1 листопада прибув на місце дислокації батальйону в місто Костянтинівка Донецької області. Для виконання поставлених завдань виїжджав до Опитного, Пісок, Водяного, Авдіївки.
З 18 січня 2015 року брав безпосередню участь у проведенні штурмових дій у районі аеропорту. Уміло керував боєм, у найскладніший момент викликав вогонь артилерії на себе. 19 січня був поранений, проте залишився в новому терміналі разом зі своїми бійцями. Прикриваючи відхід підрозділу, загинув унаслідок підриву бойовиками другого поверху нового терміналу. Востаннє виходив на зв’язок 20 січня і повідомив, що лежить під завалами. У квітні ідентифікований за експертизою ДНК.
Указом Президента України від 9 червня 2015 року удостоєний звання Героя України (посмертно). А 30 грудня 90-му окремому аеромобільному батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади присвоєно ім’я Героя України, старшого лейтенанта Івана Зубкова.
Поруч із речами І. Зубкова повідомлення про загибель сержанта Анатолія Буйлука (позивний “Веселун”) — навідника БМП 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України від 8 квітня 2015 року.
Анатолій був призваний 23 серпня 2014 року. Після навчання на полігоні відправлений у зону бойових дій на сході України. Боронив Піски та Водяне. Зник безвісти 20 січня 2015 року під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Ідентифікований за експертизою ДНК.
Указом Президента України від 4 червня 2015 року нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Далі — лист дружини молодшого сержанта Анатолія Чупилка (позивний “Свобода”) до заступника командира взводу 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України від 24 лютого 2015 року.
Анатолій був активним учасником Революції гідності, очолював одну із сотень самооборони Майдану. З початку бойових дій на сході України — волонтер. 21 липня 2014 року мобілізований. З 20 листопада перебував у зоні бойових дій у Донецькій області, зокрема, в Донецькому аеропорту. Востаннє виходив на зв’язок 20 січня. Коли дружина зателефонувала йому наступного дня, то почула російською мовою звістку про розстріл чоловіка. За офіційною версією Анатолій вважався зниклим безвісти 20 січня 2015 року, а пізніше — заручником незаконних бандформувань. Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований у квітні минулого року.
Указом Президента України від 23 травня 2015 року був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
На щастя, частині українських воїнів вдалося вирватися живими з того вогненного пекла. Солдат Артемій Коваленко (позивний “Бостон”) був санінструктором 90го окремого аеромобільного батальйону 95ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України.
Мобілізований 22 серпня 2014 року. Наприкінці листопада направлений до міста Костянтинівка, згодом до медпункту в селищі Піски. Надавав медичну допомогу бійцям бригади. 7 грудня був поранений разом з Євгеном Закалюжним на злітній смузі Донецького аеропорту під час обстрілу противника. Після тривалого лікування повернувся до зони бойових дій на сході України. Демобілізований у вересні 2015 року. На виставці можна побачити прострелений рюкзак Артемія Коваленка.
А солдат Євген Закалюжний (позивний “Князь”) був навідником 90-го окремого батальйону 95-ї окремої бригади Збройних сил України. На початку бойових дій на сході України двічі подавав заявку до військкомату. Не отримавши повістки, у липні 2014 року пішов воювати у складі батальйону МВС “Чернігів”. Захищав Рубіжне, Сєверодонецьк, Лисичанськ Луганської області. А в цей час додому надійшла повістка про мобілізацію. Потрапив до 90-го окремого аеромобільного батальйону в місто Костянтинівка Донецької області. У ніч проти 7 грудня виїхав на позицію проти Донецького аеропорту. Під час руху злітною смугою транспортний засіб, в якому перебував Євген, обстріляли бойовики. Надійшла команда залишити машину. Євген Закалюжний разом з Артемієм Коваленком вистрибнули з машини і опинилися на злітній смузі між двома терміналами.
Протягом п’яти годин бійці повзли до нового терміналу під обстрілом противника. Євгену прострелили руку і стопу, два пальці ноги згодом ампутували. Після тривалого лікування воїн повернувся до зони бойових дій на сході України. Демобілізований у вересні 2015 року.
Серед експонатів виставки подяка Є. Закалюжному за сумлінне виконання бойових обов’язків та мужність при виконанні бойових завдань у зоні АТО.
