Олексій ШЕВЧЕНКО,
голова Сумського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Якось у Сумський Центр допомоги АТО, що у приміщенні “Просвіти”, зайшов чоловік у військовій формі. Розповів, що сам з Охтирщини, шукає людину, яка врятувала йому життя. “А чому Ви шукаєте тут?” — запитав я. Обличчя гостя стало серйозним і він розповів, як “удруге народився”.
Якось групу розвідників, у якій був і він, помітили сепаратисти. Йому довелося прикривати відхід. Серед ворогів великі втрати і вони дуже злі. Відступати пізно. Єдине, що можна було зробити, — змінити позицію і причаїтись, але російські найманці почали педантично прочісувати місцевість. От уже чути, як хтось неподалік підкрадається, він уже близько. Розвідник затамував подих і міцніше стиснув автомат, це трохи заспокоїло. Гарячково чекав, що буде далі? Ось і ворог майже за кілька кроків пройшов повз нього…
“Як сталося, що Вас не помітили? — здивовано запитав я. “Я був у маскувальному халаті — “кікіморі”, — відповів розвідник.
Ми допомогли знайти його рятівниць. Це волонтери, які працюють у приміщенні ЗОШ № 3: Дарина Зєнченко, Марія Кучменко та Ніна Сніжко з сином. Зустріч з рятівниками була хвилююча і незабутня. А для невтомних жінок-трудівниць відчути себе потрібними — справжнє щастя. Якщо першу “кікімору” виготовляли місяць, то тепер за день.
Центр допомоги АТО у “Просвіті” створили разом із першими залпами на сході, з ініціативи народного депутата України Олега Медуниці. Спочатку за справу взявся активіст Андрій Букін. Те, що приносили для воїнів, він відвозив на фронт. Йому допомагали й інші, зокрема Влад Міщенко. Згуртувалася хороша команда волонтерів. Зараз Андрій — доброволець на передовій. Тепер його справу продовжують керівник Центру Ольга Якубовська, волонтери Тетяна Шалободинська, Дарина Балаценко, Наталія Чікунова та інші. Роботи багато. Сюди приносять гроші, продукти, теплий одяг, білизну, шкарпетки, каремати, рукавиці, сокири, бензопили, буржуйки та багато іншого, дуже потрібного на фронті.
Дівчата ніколи не сидять склавши руки. Вони кроять і шиють спідню білизну, виготовляють бурки, плетуть теплі шкарпетки. На передову відправили понад 100 пар. Багато хто працює вдома, серед них і активна просвітянка Галина Касацька.
Юрій Синько, наприклад, ремонтує техніку, дістає запчастини до автівок, якими їздять в АТО. Валентина Сахно, Тетяна Рябоконь, Маргарита Орлова та інші створили “Кулінарну сотню”. Нерідко “вояки” цієї сотні влаштовують справжнє свято для наших захисників. Готують і возять на передову не лише борщі, супи, каші, набори для швидкого приготування їжі, сушку, а й пироги, вареники, кекси, салати, кров’янку та сало, перемелене з часником.
Воїни Сумського артилерійського полку подарували волонтерам державний прапор зі словами вдячності та особистими підписами на ньому. Цей прапор нині у приміщенні “Просвіти”.
Загалом у Сумах кілька волонтерських центрів допомоги АТО і всі вони роблять значний внесок у нашу українську перемогу. Чим більше тих, хто бажає допомогти, тим швидше буде перемога. “Не цураймося, признаваймося, бо багато нас є…”.
