Георгій ЛУК’ЯНЧУК
У Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького днями відбулася презентація 2-го тому видання “Бібліотека Івана Франка: Науковий опис: У 4-х томах” (Київ, 2015), що його упорядкували Надія Баштова, Галина Бурлака, Надія Гаврилюк, Валентина Єрмак, Лариса Каневська, Роман Кисельов, Наталка Лисенко, Тетяна Маслянчук, Богдан Цимбал і Лариса Чернишенко.
Франкова багатотисячна книгозбірня є складовою частиною архіву письменника у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ. У зібранні, яке охоплює період від ХVI до початку ХХ століття, представлено видання понад двадцятьма мовами з різноманітних галузей знань. Бібліотека зберігає свідчення невтомної роботи письменника над текстами, автографи його творів та етнографічних записів. До другого тому наукового опису увійшли книжки з порядковими номерами 1201—2600. Подібне видання наукового опису особистої бібліотеки в Україні здійснюється вперше.
Перед присутніми виступила науковий керівник цього унікального проекту Галина Бурлака — кандидат філологічних наук, завідувач відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ.
Пані Галина розповіла, в яких складних умовах доводиться творчому колективу складати опис безцінного книжкового скарбу, який усе своє життя збирав геніальний філософ і громадський діяч, письменник, поет і перекладач.
Завершується робота над науковим описом 3-го тому, але чи побачить він світ у цьому ювілейному франковому році, невідомо. Якщо 1-й том був виданий 2010 року за державний кошт, а 2-й (2015 року) — винятково за фінансового сприяння Українського вільного університету в Мюнхені, коли його ректором була відомий франкознавець Ярослава Мельник, то чи спроможеться держава зараз на це таке необхідне науковцям і нашій культурі видання?
Своєю чергою, науковці, що виступили під час обговорення презентованих двох перших томів: член-кореспондент НАНУ, доктор філологічних наук, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка
НАНУ Микола Сулима, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ Олесь Федорук, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ Григорій Стариков і співупорядник видання, кандидат філологічних наук, завідувач науково-дослідного відділу “Музей “Іван Франко і Київ” Музею видатних діячів української культури Лариса Каневська розповіли, що книги, які складають бібліотеку Івана Франка, є безцінними, як і саме зібрання. Франкова книгозбірня є однією з найцінніших перлин у скарбниці нашої культури, зокрема у сфері літератури й філософії. Бібліотека Франка є, на жаль, найменш дослідженою і вивченою, тому роль науковців, які нею займаються, надзвичайно важлива з погляду і науки, і культури.
Є надія, що майбутній музей великого мислителя у Києві дасть можливість не тільки пізнати більше про власне Франка як унікальну особистість, а й про широке коло його оточення, до якого входили такі діячі тогочасного українського громадсько-політичного життя, як Євген Чикаленко, Сергій Єфремов, Дмитро Дорошенко, Борис Грінченко, Михайло Павлик та інші. Науково-дослідний відділ “Музей “Іван Франко і Київ” у складі Музею видатних діячів української культури, який щороку з моменту свого створення 2008 року проводить виставки й літературно-мистецькі заходи, присвячені Іванові Франку, фактично вже сім років виконує роль музею Франка, поки в державі великі мужі все ніяк не знайдуть грошей на повноцінний музей для Великої Людини, яка цю державу для них же і підготувала своєю науковою та літературною діяльністю.
