Рідномов’я — наша найкраща оборона

Георгій ЛУК’ЯНЧУК,

Надія КИР’ЯН

21 лютого за рішенням ЮНЕСКО у світі щороку відзначають Міжнародний день рідної мови на підтримку мов, які зникають. З огляду на те, що українська мова, яку століттями нищили загарбники, стала Попелюшкою в містах східної й південної України та в міському молодіжному середовищі, представники організацій, що входять до об’єднання Української Патріотичної Альтернативи (УПА), з нагоди Міжнародного дня рідної мови за участю усіх національнопатріотичних структур під гаслом “Захистимо та підтримаємо нашу рідну українську мову на нашій рідній українській землі” провели мітинг на Майдані Незалежності.

У ньому взяли участь і висловили свою позицію щодо мовної ситуації в Україні відомі громадські діячі: голова Просвітницького Центру ім. Є. Чикаленка Юрій Гнаткевич, голова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павло Мовчан, головний редактор газети “Слово Просвіти” Любов Голота, представники політичних і громадських об’єднань: Народного руху України, Конгресу українських націоналістів, УНАУНСО, Української партії, ОУН(д), Спілки офіцерів України, Спілки політв’язнів і репресованих, “Соловецького Братства”, Комітету захисту української мови, “Відсічі”, “Не будь байдужим!”, “Дріжджі”. На мітингу, де зібралися небайдужі до долі рідної мови громадяни, одноголосно була прийнята Ухвала — звернення до керівництва України.

“Рідномов’я — це найкраща наша оборона”, — наголосила Любов Голота, привітавши учасників Мітингу з Міжнародним днем рідної мови.

“Ми схиляємо голови перед тими, хто боронив найважливіше, найсерцевинніше, найпосутніше — наше право жити на своїй землі і почуватися господарями цієї землі, — сказав Павло Мовчан. — А та банда, яка зайшла з Донеччини, споневажила всі наші права, всі наші перспективи, запровадила свої порядки. А чи набагато відрізняється влада, яка прийшла на плечах наших, на крові нашій, яка кинула під танки найкращих, найвідважніших, що боронили Україну тут у Києві? Ми говоримо про слово, як визначальне для всіх нас. Хіба нормально, що в найважливішому пункті державного управління — Кабміні — вдаються до мови окупантів, нею ведуть полеміки, там керують люди, які не користуються українською мовою. Наприклад, міністр Аваков, який покликаний боронити наші рубежі й охороняти наш спокій, принципово не спілкується і не хоче спілкуватися державною мовою.

Ми прийшли цього дня заявити, що на першому й другому Майданах боронили наше слово, бо воно консолідує нас, зміцнює державу. Ми не чуємо наших пісень, не бачимо українських програм на телебаченні. Там панує мова тих, хто купив канали, хто захопив інформаційний простір, хто продукує російські книги, фільми. В Україні близько 80 % українців. Ви відчуваєте, що ви господарі і в економічній площині, і в духовній? Ми повинні домогтися, щоб влада вболівала за державу, за майбутнє України, щоб ми не відчували себе поганьбленими, як сьогодні, коли вся челядь на Банковій на чолі з Ложкіним, який 2013 року отримав нагороду з рук Путіна, розмовляє російською. У якій державі це припустимо? Тільки з рідним словом ми зможемо відстояти і географічні кордони. Слава Україні. Слава рідному слову!”

Схвально сприйняли учасники Мітингу виступи вчительки українознавства, учасниці хору “Гомін”, яка наголосила, що “Просвіта” на те й існує, щоб просвітлювати розум людей, зокрема й тих, хто при владі і чий обов’язок впроваджувати українську мову в усі галузі життя; голови ГО “Захист українського народу” Богдана Цімейка, який означив наших найбільших внутрішніх ворогів — це жадібність, боягузтво і продажність, безвідповідальність політиків, комсомольськопартократична банківська мафія, що фінансує зрадливу владу, накручує величезні відсотки; добровольця АТО, який запевнив, що наш народ більше ніколи не стане на коліна; діда Миколу, “українського Карла Маркса”, що запропонував увести до паспортів графу національність, проводити вибори за національнопропорційним принципом, націоналізувати українські багатства та об’єднати поважних досвідчених людей (мудрість) із силою (молоддю); Юрія Гнаткевича, який наголосив, що нинішня війна має всі ознаки міжетнічної — російський імперіалізм, шовінізм скористався тим, що наша влада ніколи не порушувала питання національнопатріотичного виховання українців; автора багатьох книжок на мовну тематику Валентина Кожевнікова та інших учасників заходу. Потім усі співали українські пісні, читали вірші, віддавали шану рідній мові.

Заходи, присвячені Міжнародному дню мови, відбулися по всій Україні: у музеях, освітніх закладах тощо.

18 лютого круглий стіл “Мовна ситуація в Україні: оцінки стану та моделі змін” за участю віцепрем’єрміністра — міністра культури України В’ячеслава Кириленка організував Інститут української мови НАНУ.

За словами міністра культури України, питання безпеки та оборони держави залежать не лише від кількості набоїв, ракет і військової амуніції, а й від того, наскільки народ усвідомлює себе єдиною нацією. “Для мене цілком очевидно, що Україна потребує нового мовного закону, який відобразить сучасний стан розвитку української мови, а також передбачить заходи для її постійної, системної і дієвої підтримки. І загалом має бути низка законодавчих ініціатив, які в найбільш критичних напрямах виправлять ситуацію”, — сказав В’ячеслав Кириленко.

Під час круглого столу, який вів віцепрезидент НАНУ Сергій Пирожков, виступали академіки, членикореспонденти НАНУ, фахівці Інституту української мови, представники провідних вищих навчальних закладів і громадських організацій України.

19 лютого у Комітеті ВР України з питань європейської інтеграції відбулися комітетські слухання “Українська мова в контексті євроінтеграції: виклики і відповіді”. Серед основних питань, які розглядали, — взаємодія державної мови і національної безпеки, мовне законодавство та захист прав споживачів, мовна інтеграція іммігрантів, становище та перспективи державної української мови.

Українська держава не створює умов для ефективного функціонування української мови ні у сфері державного управління, ні в медіа та у сфері послуг, визнає Роман Матис, координатор проекту “И так поймут!”, що спрямований на захист прав українськомовних споживачів. Україна має дбати про позиції української мови не лише всередині держави, наголосила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету “Львівська політехніка” Ірина Ключковська. “Ми розробили курс української мови як іноземної, працюємо з українськими діаспорами в різних державах. Вивчення української там затребуване, і це має бути одним із ключових елементів зовнішньої політики”.

Українська мова потребує уваги держави, простих українців і нового мовного закону, — такий висновок зробили громадські діячі, науковці, активісти і всі свідомі українці.