«Шевченківську енциклопедію» презентували у Рівному

Зоя ДІДИЧ

На Рівненщині відбулася творча зустріч з нагоди презентації “Шевченківської енциклопедії” у шести томах, підготовленої та виданої Інститутом літератури ім. Тараса Шевченка НАН України разом із шевченкознавцями України та діаспори. Захід напередодні Міжнародного дня рідної мови організувало Рівненське облоб’єднання “Просвіти” ім. Тараса Шевченка за участю духовної просвітянської еліти нашого краю: обласних організацій НСПУ, “Союзу Українок”, учителів та викладачів української мови і літератури, історії шкіл та вишів області, працівників культури, краєзнавців, представників громадськості.

Це унікальне довідкове видання про життєвий і творчий шлях великого Кобзаря, присвячене 200річчю від дня його народження, представив голова редколегії Микола Жулинський — доктор філологічних наук, академік, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, президент МГО “Волинське братство”. Виступили науковці та літературознавці з Києва: Георгій Філіпчук, дійсний член Національної АПНУ, доктор педагогічних наук, професор; Андрій Кравченко, кандидат філологічних наук, лауреат Шевченківської премії; Микола Сулима, доктор філологічних наук, членкореспондент НАНУ.

У дискусії взяли участь Петро Кралюк, проректор університету “Острозька академія”, один із авторів енциклопедії; Руслан Постоловський, ректор РДГУ; Іван Вєтров, голова Рівненського ОО “Просвіти”; Богдан Дідич, громадський діяч з Березнівщини.

Вихід “Шевченківської енциклопедії” не лише став визначною подією в культурному, науковому житті суспільства, а й набув епохального значення в історії нашої держави та усього світу, адже такої монументальної постаті, як Тарас Шевченко, за висновком учених, більше у світі немає. Протягом довгих років правління московського тоталітарного режиму українські науковці та літератори не могли отримати дозволу на видання ґрунтовного дослідження життя і творчості поета. Мовляв, такого не може бути, допоки у Москві не буде створено Пушкінської енциклопедії (з цитати Суслова). Отож довелося тоді обмежитися Шевченківським словником. Енциклопедії Пушкіна нема і понині, а перед нами — шість томів трудомісткої праці українських учених. Зібрано 6307 статей, 5800 ілюстрацій (з них 453 — кольорові), 867 робіт малярської спадщини, 640 облікових карток, які розповідають про життя та особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі. Над 5360ма сторінками енциклопедії працювало кілька поколінь науковців, багатьох уже немає серед живих. Їхня праця неоціненна. Перші чотири томи побачили світ 2013 року, решта два — 2015го та присвячені 200річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. В енциклопедії досліджено кожен твір, опрацьовано усі наявні рукописи, розкрито звички, пристрасті й характер геніального поета.

Микола Жулинський повідомив, що через брак коштів наклад становить усього 2000 примірників. На прохання рівненського подвижникапросвітянина Михайла Борейка творча група авторів та видавців вирішила презентувати примірник енциклопедії Рівненському ОО “Просвіти”. Були й інші подарунки: 1й та 2й томи “Історії української літератури” у 12ти томах (наклад 200 примірників), чудові монографії, поетичні та прозові твори українських авторів, науковцівдослідників.

Дмитро Донцов стверджував: “Потрібно спочатку бути гідними українцями, а тоді — гідними європейцями”. Освіта повинна формуватися на принципах україноцентризму. Виховання нації — найбільш значуще зпоміж усіх сфер — економічних, соціальних тощо. Наступ на українську мову — це наступ на українську душу і, зрештою, на державу. Вже сьогодні 6000 сіл залишилися без жодної дитини. Чого чекати? Такі тези звучали з уст поважних промовців.

То, може, зрештою, навчимося обирати (“Якщо стадо баранів очолює лев, то битву ще можна виграти, якщо ж стадо левів очолює баран — поразка забезпечена”).

Будьмо ж на своїй території гідними спадкоємцями усього великого, що на ній від дідапрадіда створено. Петро Кралюк ствердив, що Тараса Шевченка ми недооцінили і недочитали. Між тим він не просто селянський поет, а поет, що представляв елітарну культуру. Тож читаймо Шевченка, цінуймо Пророка своєї нації, який любив свою землю і мову понад усе і поклав життя на вівтар служіння Україні. Учімось “так, як треба” — і піде від нас зла мачуханедоля. “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”.

Це було свято українського духу. Рівненський кобзар, заступник голови обласної організації Національної спілки бандуристів України Назарій Волощук заспівав пісню “Ми – гайдамаки” на слова Осипа Маковея. Чистим джерелом омивали присутніх слова благословення отця Сергія, священика, секретаря Рівненської єпархії УПЦ КП. Від Рівненської обласної організації НСПУ гостям подарували книги “Революція Гідності. Війна” (упорядник Анна Лимич) та “Рівне літературне” (упорядник Лідія Рибенко), які вручила Миколі Жулинському поетеса Ірина Баковецька.

Порушили питання повернення в Україну найдавнішої пам’ятки писемності та духовності Українського Полісся — рукописного Нобельського Четвероєвангелія або отримання репринтної копії оригіналу, який зараз у Литві, до 500літнього його ювілею.

На закінчення поважні збори проголосували за те, щоб звернутися до Національної спілки письменників України щодо присудження Всеукраїнської премії імені Уласа Самчука в галузі літератури. З такою ініціативою виступив наш земляк, письменник Євген Шморгун.