Національна філармонія України ім. М. Лисенка нещодавно запросила всіх поціновувачів українського слова на концерт “Усміхнімось!” за участю Героя України, народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Анатолія Паламаренка.
Анатолій Несторович ось уже протягом більш ніж п’ятдесяти років соліст Національної філармонії України. Він активно пропагує українську культуру і в Україні, і за її межами. Кожен його концерт – справжнє свято українського гумору. Не розчарував маестро глядачів і цього разу. Протягом трьох годин звучали твори десяти класиків української літератури. Крім декламування творів Анатолій Паламаренко розповів і про їхніх авторів.
Розпочався концерт виконанням уривка безсмертної повісті великого українця Миколи Гоголя “Тарас Бульба” і перед глядачами ожили сторінки українського героїчного минулого.
Актуально сьогодні звучать рядки поеми Тараса Шевченка “Сон”.
Потім артист звернувся до творчості Григорія Квітки-Основ’яненка. Прозвучало оповідання “Підбрехач”, де за його легкою формою приховано глибокий зміст про те, до яких наслідків призводить брехня.
Не менш популярна і “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького. Коли слухаєш уривок із цього твору у виконанні А. Паламаренка, то ніби потрапляєш в українське село кінця позаминулого століття.
“Широкі масштаби нашої української літератури. А Василь Стефаник – диво української літератури. Читаєш і дивуєшся, як він глибоко увійшов у душу народу, як відчув його характер, як передав побутові картини”, – так Анатолій Паламаренко описав творчість українського письменника, а потім виконав його гумористичну новелу “Побожна”. Чимало оплесків здобув твір Степана Руданського “Наука”.
З особливою теплотою маестро читав уривок із твору Олександра Довженка “Зачарована Десна” – явища унікального не лише в українській, а й світовій літературі. Важко знайти інший прозовий твір, де б так повно було передано багатство української мови.
А до Остапа Вишні в Анатолія Паламаренка особливе ставлення. Адже його твори він виконує з далекого 1947 року, коли починав навчатися у школі. Напевне, найбільше захоплення глядачів викликала мисливська усмішка Вишні “Дикий кабан, або Вепр”. Романтичне забарвлення має кримська усмішка “Діва і Монах”. А “Ярмарок” – це явище неповторне, хоч у якій би країні доводилося виконувати цей твір, скрізь глядачі вловлювали його зміст без перекладу.
Не залишилася поза увагою під час концерту творчість Павла Глазового, з яким А. Паламаренка пов’язує багато років творчої дружби. А усмішка “Казка про Івана і Бабу-Ягу” була створена на сюжет, підказаний Анатолієм Несторовичем. Якщо гумореска “Бобик” викликає лише легку усмішку, то “Мова і Язик”, “Про халтуру і культуру” та “Україна вічна!” змушують серйозно замислитися над реаліями нашого сьогодення.
Концерт відбувся з великим успіхом. Однак ця знакова подія у мистецькому житті країни не зацікавила телевізійні канали. Отже, національна культура й надалі залишатиметься сиротою у рідному домі.
