Справа буття нації

Надія ОНИЩЕНКО

Фото Віктора КОШМАЛА

38266259Чи відповідає фактичний рівень поширення російської мови в сучасній постмайданній Україні сформованому суспільному запиту на розрив із колишньою метрополією, на втрату сателітності в російському політичному, економічному, інформаційно-культурному просторі? Чи стане Україна тридцять сьомою країною з єдинодержавною рідною мовою?

Такі болючі проблеми тривожать усіх свідомих українців. 36 учасників із Києва, Харкова, Ніжина й Чернігова, серед яких три доктори наук і сім кандидатів, у Міжнародний день рідної мови зібралися на науково-практичну конференцію “Питання мови, справа буття нації” в Національному архітектурно-історичному заповіднику “Чернігів стародавній”. За ініціативи Чернігівського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка вони запропонували засоби збереження нації через мову.

На думку представника Українського інституту націо­нальної пам’яті в Чернігівській області Сергія Бутка, розвиток української пам’яті неможливий без розвою української мови. Її удержавлення повинно опиратися на досконале законодавство відповідно до Конституції. Для нас цікавим і корисним може бути досвід Франції і Словаччини, про який розповів науковий консультант і рецензент Енциклопедії Сучасної України НАНУ, перекладач Всеволод Ткаченко. У цих державах дієвим є механізм реалізації статусу рідної мови, за яким державний орган в уряді слідкує за виконанням мовного законодавства.

Доктор філологічних наук, завідувач відділу Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ Павло Михед подолання мовної безпорадності в суспільстві вбачає в креативному розвиткові української культури. І на це теж має бути спрямована державна політика.

Доцент Чернігівського національного технологічного університету Людмила Зіневич поділилася практичним досвідом роботи безкоштовних курсів української мови в Чернігові. Вік слухачів — від десяти до вісімдесяти років. Серед них і 28 чиновників. Згідно з проведеним опитуванням, тільки 6 % мешканців обласного центру вважають українську мовою повсякденного спілкування.

Відомий мовознавець, професор Київського міжнародного університету Іван Ющук на власному сайті відкрив мовознавчі програми, якими можуть безкоштовно скористатися всі охочі.

Доктор філологічних наук, професор Київського національного університету культури й мистецтв Микола Тимошик вважає, що мовне питання треба насамперед виправляти в державних закладах культури, освіти й науки.

Усі пропозиції враховані в резолюції конференції. Робочій групі у складі правління обласної “Просвіти” Василя Чепурного, Олександра Шевченка, Миколи Шкурка, Сергія Чернякова, Володимира Єрмака, Ігоря Білоконя доручено видати збірник виступів, а також організувати зустріч у Кабінеті Міністрів України для вирішення порушених на конференції проблемних питань.

Фінансово й організаційно захід підтримала Ніжинська міськрайонна організація “Благодійний фонд “Ніжен”. Його директор Микола Шкурко запропонував такий механізм: створення Інституту української мови як органу державної виконавчої влади за аналогією з Інститутом національної пам’яті та схожими структурами в країнах Західної Європи.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment