Іван ПРОСЯНИК,
зелейник
Продовження.
Поч. у ч. 2—5, 9 за 2016 р.
Гарбуз
Тато розповідали, що колись між праукраїнцями ходив бог родючості Род і роздавав кому жито, кому пшеницю. А один хлопчина сирота припізнився: нивку далеко за селом мав, але там окрім бокастого каміння нічого не росло. Бог у торбину — лише одна насінина й лишилася. “Оце посади і біля неї, як біля малої дитини, ходи! Й виросте дивовижна, схожа на твоє каміння, рослина”. Так і сталося. Хлопець гарбу, щоб везти, найняв. Поселян скликав на поміч. Поки в село везли тою гарбою ту дивовижу — гарбузом і назвали.
Сидимо тихотихо, бо ж першачки. І раптом мій сусіда Володя до вчительки: “Тітко! Пустіть мене додому! Бо мама гарбуза спекла, а Микола весь поїсть!” Повоєнному дитинству то були й ласощі, і ліки. Бо ж улагоджує роботу нирок, серця, поліпшує обмін речовин. Гасить анемії, атеросклероз, стенокардію. А на срібні наші літа ще й аденому простати.
Аденома. Вилузувати щодень по склянці гарбузового несмаженого насіння. Чи перед сном випивати по ст. л. гарбузового насіння олії. Місяць. Тиждень перерва. Далі пити настій із кореня лопуха павутинчастого. ст. л. на 1 скл. окропу. Підкип’ятити до 3 хв. Настояти вкутаним. По 3 ст. л. тричі на день до їжі.
Безпліддя. Гарбузова каша з пшоном. Гарбузовий сік. У той час і дружині, і чоловікові пити напар із насіння подорожника великого. 1 ч. л. на склянку окропу. Ледь підкип’ятити. Це денна частка на двох. Чоловікові бажано б споживати суцвіття свиріпи та зелену траву талабану лікарського. (Моск. ярутка полевая).
Безсоння. Перед сном склянка соку з гарбуза.
Захворювання печінки. Зрізати гору гарбуза з ручкою. Вийняти м’якоть із зерном. Закласти кіло меду. Настояти три тижні в темряві. Пити по дві ст. л. тричі на день.
Невигойні натерті рани, садна. Добре потовчене насіння, віск, господарське мило, олія 1:1:1:1. Варити на сл. вогні 15 хв. Як знімати — додайте потертої цибулі. Накладати мастилко на ніч. Дуже швидко заживає.
Набряки, погане сечовипускання, застійні явища в похилих літах.
Гарбуз зелених сортів. Зовнішня шкірка висушена, перетовчена в борошно. На кінчику складаного ножика тричі на день до їжі. Запиваючи водою.
Поліпи. 5 вкруту зварених жовтків яєць змішати з трьома столовими ложками розтертого в борошно насіння гарбуза. Додати 0,5 л неочищеної олії. Витримати двадцять хвилин на окріпному ключі. Зберігати в холодильнику. Вживати 5 днів по чайній ложці натщесерце. 5 днів перерва. І далі за тією ж схемою, аж доки закінчаться ліки. Увага! Поліпи вийдуть як слиз та сукровиця.
Сік гарбуза найліпше збадьорює злюбну силу чоловіка. Виводить із холодності жінку. Ті ж властивості має й насіння, бо в ньому найбільший ізпоміж рослин вміст цинку. Сік дуже бажаний при задавнених бронхітах, різних кашлюках. При склерозах у похилому віці тато радили своїм перевесникам саме гарбуз як панацею від цієї недужі. Як і при артритах і різних суглобицях. Він помічний при печії, анацидному гастриті, при колітах, ентеритах. Він чудовий косметичний засіб. Покращує роботу мозку. Цим самим підтверджуючи татів вислів: “І в звичайному овочі — бездонна криниця здоров’я”.
Глід
Глід — один із найпопулярніших народних засобів майже при всіх серцевих захворюваннях. Адже він збадьорює діяльність цього органу, зменшує збудливість серцевого м’яза, покращує кровообіг у судинах серця, розширюючи їх, сприяє кращому насиченню нейронів головного мозку киснем. Гасить підвищений тиск, знижує рівень холестерину в крові при атеросклерозі. Гасить нервові потрясіння. Знімає фізичну і розумову перевтоми.
Атеросклероз, шум у вухах, запаморочення, серцева недостатність. У рівних частинах квіти глоду, ягоди шипшини, стручки софори японської, траву меліси. Дві ст. л. на 0,5 мл окропу. По 100 мл тричі на день перед їжею, з медом.
1 ст. л. конюшини пурпурової (дикої) на 100 мл окропу. Настояти вкутаним. Денна частка. Або накласти свіжого цвіту повну посудину. Залити горілкою. Настояти в темряві три тижні. По 40 крапель двічі на день. На воду. Конюшина чудово чистить судини.
Аритмія. Ст. л. подрібнених плодів глоду кривавочервоного на 300 мл окропу. Варити на слабкому вогні поки стане половина. Починати вживати від 30 крапель повільно збільшуючи до чайної ложки, тричі на день до їжі. Три місяці.
Дві ч. л. трави й цвіту лафанту анісового, І ч. л. квітів глоду та меліси, пів ч. л. глухої кропиви п’ятилопатевої і плодів фенхелю. Дві ст. л. на 300 мл окропу. Настояти дві години. Додати ч. л. меду. Вживати по 1/3 скл. 4 рази на день за 30 хв. до їжі. Місяць. Перерва 10 днів. І повторити.
Аритмія миготлива. 4 ч. л. любистку по дві ч. л. квітів глоду, петрового батога, нагідок. Дві ст. л. на 0,5 л окропу. Ледь підкип’ятити. Настояти вкутаним. Вживати по ст. л. тричі на день за 30 хв. до їжі. Зберігати в холодильнику.
Безсоння. По дві ч. л. квітів та плодів глоду на 300 мл окропу. Настояти ніч. Уранці та в обід випити по 100 мл перед їжею. А ввечері додати ч. л. меду і 30 крапель настоянки півонії. Вживати місяць. Далі за самопочуттям.
Жіноче в’янення (клімакс). По 25 г листя ожини, зібраної під час цвітіння, та глухої кропиви, 15 — сухоцвіту болотняного, 10 — ягід глоду (квітів). 1 ст. л. на 300 мл окропу. Через два тижні відчуєте себе значно краще.
Квіти конюшини, глоду, материнки по ч. л. на дві скл. окропу. Настояти вкутаним. Денна частка. Водночас ванни з шишок хмелю.
Інсульт, важкі перебіги паралічу. Омела на глоду — 50 г, софора японська — 50 г на 0,5 60 % спирту. Настояти місяць у темряві, часто струшуючи. Вживати по дві ч. л. двічі на день. Три тижні. 15 днів перерва й повторити.
Стенокардія. По дві ч. квітів глоду, хвоща польового, деревію, насіння кропу, підбілу, глухої кропиви — 4 ч, сухоцвіту болотяного — ч. ст. л на 300 мл окропу. Настояти в горщику (пічдуховка) дві години. Вживати натщесерце і перед сном. Три тижні. Тиждень перерва й за потреби повторити.
Серцева слабкість. Плоди глоду, шипшини, абрикосу, родзинок, горобини червоної. По ст. л. на літр окропу. Настояти ніч укутаним. Випити за день ковтками. 4 місяці.
Тато свято вірили: відламай з глоду хоч єдину гілочку — накличеш біду на всю родину. Помре старший у сім’ї. Мав цьому підтвердження. Збіг обставин? Можливо! Але не виключено — діє прадавня Ведична Сила нашої арійської нації, що все живе охороняють Небеса.