Дмитро ПАВЛИЧКО Пісня про Надію

Війна гримить, земля горить
На попелищах тліну.
Надія Савченко летить
З неволі в Україну.

Летить до рідної сім’ї
На крилах непокори —
Понад криваві ручаї,
Понад розриті гори.

Погляньте, хлопці, в небеса:
До нас летить Надія,
Ясна, як Господа сльоза,
Як України мрія!

Гримить війна, все йде на зруб,
А дух свободи лине,
І сяє золотий тризуб
З дівочої хустини.

Мене ні куля, ні петля
Не вб’є, раби простерті —
Я вічна, як моя земля,
Я не боюся смерті!

Погляньте, хлопці, в небеса:
До нас летить Надія,
Ясна, як Господа сльоза,
Як України мрія!

Заговоріть, серця німі,
Та не ридайте, кволі!
Надія Савченко в тюрмі,
А дух її — на волі.

Надію ждуть материки,
Молитва і тривога.
Вона ж летить понад віки
До рідного порога.

Погляньте, люди, в небеса:
До нас летить Надія,
Ясна, як Господа сльоза,
Як України мрія!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment