«Музейна весна»

Світлана СОЛОМАХА,

старший науковий співробітник відділу змісту і технологій навчання дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, кандидат педагогічних наук

16 березня 2016 року у Національному КиєвоПечерському історикокультурному заповіднику відбувся культурноосвітній захід “Музейна весна”. Ініціатором і натхненним співорганізатором події була Наталія Філіпчук — кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. У заході брали участь науковці відділу змісту і технологій навчання дорослих ІПООД НАПН України, студенти Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського професійнопедагогічного коледжу імені Антона Макаренка, слухачі підготовчого факультету Київського національного університету технологій і дизайну, молодь вищих навчальних закладів м. Києва, викладачі, митці, музейні працівники.

З вітальним словом до гостей звернувся Генеральний директор Заповідника — доктор історичних наук Любомир Михайлина, який відзначив важливість підписання Угоди про співробітництво з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, завдяки якій Заповідник віднині є експериментальним майданчиком у сфері музейної педагогіки, що має справу з найціннішими скарбами — людиною та культурною спадщиною, впливає на процес долучення молоді до духовних цінностей і сприяє одухотворенню особистості.

Відкрилася виставка “Відроджені скарби КиєвоПечерської лаври” (з колекції Національного КиєвоПечерського історикокультурного заповідника) виконанням пісні на слова Степана Руданського “Повій, вітре, на Вкраїну” студентами Київського університету імені Бориса Грінченка спільно з іноземними студентами Київського національного університету технологій і дизайну. Звучала музика камерного оркестру Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, доктора педагогічних наук, професора Василя Федоришина.

Огляд виставки “Відроджені скарби КиєвоПечерської лаври” (з колекції Національного КиєвоПечерського історикокультурного заповідника) провела старший науковий співробітник Заповідника Ірина Шульц. Гостям та студентам було цікаво дізнатися про те, як до реставраційних майстерень надходять пам’ятки. Іноді просто з тліну відроджують майстри давні артефакти і святині. Живопис, ікони, написані на дереві, полотні, металі, станковий живопис, церковне приладдя, художні вироби з дорогоцінних металів, гравюри, кераміка, старовинні тканини і вишивки, вироби зі шкіри тощо. Працюють у майстернях з відновлення стародруків — хромолітографії, графіки, книг, документів. Кожна пам’ятка має унікальну природу і потребує особливого підходу. Робота реставраторів іноді триває роками і крім знань, таланту вимагає зосередженості, терпіння, досвіду.

На виставці експонуються понад 120 творів мистецтва ХV—ХХ ст. з фондової колекції Заповідника. Основу експозиції складають літургійні вироби з лаврської ризниці, твори монастирських іконописців, речі, знайдені під час розкопок руїн Успенського собору тощо. Одним із визначних творів лаврських майстрів є представлений на виставці іконостас початку ХІХ ст. із церкви Різдва Христового у Дальніх печерах, реставрацію якого щойно закінчено, і невдовзі він повернеться в храм. Використання досвіду і традицій вітчизняної реставраційної школи дозволять зберегти історикокультурне надбання КиєвоПечерської лаври, тоді як виставкові експозиції допоможуть долучити до нього молоде покоління.

Цікавим продовженням заходу було знайомство з виставкою “Шевченко — пророк” у дзвіниці Успенського собору, яке проводив начальник відділу музейноосвітньої роботи Олег Топилко. Учасники ознайомились з проекцією сепії “Церква Всіх Святих у КиєвоПечерській лаврі”, яку написав Тарас Шевченко 1846 року. Відомо, що закоханий у Київ Тарас Шевченко, приїхавши у червні 1843 року після визволення з кріпацтва, задумав змалювати всі визначні краєвиди Києва, зокрема храми і цікаві околиці. До наших днів збереглися Шевченкові малюнки, виконані в різноманітній техніці: олівцем — “Краєвид Києва”, “КиєвоМежигірський монастир”; сепією та аквареллю — “Аскольдова могила”, “КиєвоПечерська лавра”, “Костьол у Києві”, офорти — “У Києві” та “Видубицький монастир”.

Альбом “Святий Київ наш великий. Малюнки Тараса Шевченка та його сучасників” можна ще назвати “Шевченківський Київ середини ХІХ століття”. Основний його розділ представляє відомі сьогодні художні твори Т. Шевченка і М. Сажина, адже саме вони почали велику роботу із зображення не тільки історичних видів Києва і його околиць, а й внутрішніх видів храмів. Однією з робіт цього альбому був малюнок, написаний Шевченком Т. Г., Сажиним М. М. (?) — Церква Всіх Святих у КиєвоПечерській лаврі. 1846. Папір, сепія. 27,3 х 36,8. НХМУ.

На малюнку відтворено муровану церкву, розташовану над одним із входів до КиєвоПечерської лаври — Економічною брамою, що належала до системи мурованих оборонних споруд кінця ХVII—XVIII ст. Характерна для художньої манери Т. Шевченка настроєва композиція, в якій монументально архітектурну споруду відтіняють камерні сцени, об’єднані м’яким світловим середовищем, багатим на тональні градації та рефлекси. Оригінальним вирішенням зображення єдиного входу до вулиці Економічної через аркаду є ніби “хід крізь віки”, як зазначали упорядники альбому.

Учасники заходу почули “Заповіт” Тараса Шевченка мовами народів світу у виконанні слухачів підготовчого факультету Київського національного університету технологій і дизайну: Мефтаха Жебріля Ахмеда (Лівія); Хасана Чаквана (Ірак); Лю Шуюена, Жуань Хаоуейа, Чжана Цзяуейа, Шена Цзяла (Китайська Народна Республіка) та ін. Вивчення української мови, на думку їхнього викладача, кандидата педагогічних наук Наталії Флегонтової, є найбільш ефективним у процесі виконання народних пісень, читання віршів українських поетів, коли благозвучність мови, її мелодійність сприймається не тільки розумом, а й емоційнопочуттєво. Твори Тараса Шевченка досягнуть глибини сердець і стануть взірцем і мірилом духовних вершин нації для хлопців з Китаю, Іраку, Лівії, які нещодавно приїхали на навчання в Україну і прагнуть якомога більше знати про культурну спадщину нашої країни.

Завершився захід покладанням квітів до пам’ятного знаку Тарасу Шевченку, встановленого на місці, де він 1846 року створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих.

Культурноосвітній захід “Музейна весна” справив непересічне враження на всіх учасників, а в серцях студентської молоді залишив спогад про відвідання духовної Святині православ’я — Печерської лаври та долучення до художніх скарбів центру національної та світової культури — Національного КиєвоПечерського історикокультурного заповідника. Сподіваємось, що у подальшому співробітництво працівників Заповідника і науковців ІПООД НАПН України дасть плідні результати на ниві плекання молодого покоління України.