У лісі власних ілюзій та страху

Едуард ОВЧАРЕНКО

Фото з сайта Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка

Відомий український режисер, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Дмитро Богомазов нещодавно здійснив на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка постановку комедії Олександра Островського “Ліс”.

Ця п’єса була написана 1870 року, а через рік відбулася її перша прем’єра в Александрійському театрі (Петербург). Після цього комедію багато разів ставили і в Росії, і за кордоном, її переклали різними мовами, зокрема й українською. Серед українських сценічних прочитань “Лісу” варто відзначити постановку 1938 року Харківського драматичного театру ім. Тараса Шевченка, де грали уславлені українські актори Мар’ян Крушельницький і Данило Антонович, а також виставу Одеського українського театру, здійснену 1940 року. Наразі ж постановки українськомовного перекладу п’єси дочекалася столиця.

Комедію “Ліс” можна вважати “театром у театрі”. У центрі оповіді історія двох акторівневдах, котрі потрапили в маєток багатої поміщиці Гурмижської, близької родички одного з них. І тут перед глядачем постає справжній “театр життя”, адже герої крадуть, плетуть інтриги, спокушають один одного, до того ж заважають з’єднатися закоханим серцям. Але саме шляхетні комедіанти Несчастливцев та Счастливцев, яких спочатку глядачі сприймали за пройдисвітів, виводять усіх шахраїв на чисту воду і допомагають влаштувати життя двом молодим людям, які кохають одне одного.

Для режисерапостановника Дмитра Богомазова у створенні сценічної версії відправною точкою стала відверта театральність.

Разом із виконавцями головних та епізодичних ролей режисер намагається знайти відповідь на запитання, чи справді у лиходіїв такі жорстокі серця? А може, це лише люди, які заблукали в лісі власних ілюзій та страху? То чи можливо вибратися з цього лісу? Напевне, так. Але для цього потрібно чесно відповісти собі на головні життєві запитання і все розпочати спочатку. Упоратися з таким завданням може не кожен, проте потрібно спробувати.

Найбільше у цій постановці запам’ятовуються народні артисти України Анатолій Хостікоєв і Василь Баша в ролі акторівневдах. Ці виконавці не схожі один на одного зовні, так само різні їхні персонажі, але саме завдяки цим контрастам образи стають яскравішими. Тут можна побачити галерею жіночих образів: Раїса Павлівна Гурмижська (народна артистка України Наталія Сумська), Уліта (заслужена артистка України Тетяна Міхіна), Аксюша (Ксенія БашаДовженко) та чоловічих Восьмибратов Іван (народний артист України Олег Стальчук), Восьмибратов Петро (Павло Піскун), Буланов Олексій (Іван Залуський), котрі яскраво відображають життя Російської імперії другої половини ХІХ століття. А Мілонова та Бодаєва грають відразу по два актори.

Художниксценограф Олександр Друганов нестандартно підійшов до оформлення сценічного простору. Дія відбувається начебто у садибі багатої поміщиці, але водночас і в лісі. Все це вже на початку спектаклю налаштовує глядача на те, що попереду на нього чекають дивні пригоди, інтриги.

Новою постановкою провідний драматичний театр країни вкотре довів, що це справді живий театр із теплою атмосферою.