Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ,
голова журі
ХХХ Всеукраїнська олімпіада юних філологів відбулася і перейшла до категорії найкращих олімпіад усіх часів. Ця олімпіада має важливе значення. Якби ми раніше змогли створити систему високопрофесійних викладачів української мови та літератури, то уникли б цієї жахливої війни. Але модерна українська ідентичність так і не могла бути сконструйована, бо ж так багато сил працювало супроти України, “регіоналізуючи”, розриваючи, “федералізуючи”, по суті, маргіналізуючи українське майбутнє та знищуючи минуле.
Вдячний Полтавському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти за блискучу організацію. А також усім, хто підтримав і допоміг. Передусім Ярославу Гарасиму і Оксані Кузьмич, а також експертам, членам журі, членам оргкомітету. Усі були особливі. Усі зіграли свою важливу роль, аби ми мали справжній філологічний форум із обговоренням найважливіших проблем нашої освіти, української філології, різних конкурсів, спрямованих на виявлення учителів-новаторів і філологічно обдарованої молоді. Дякую, що приїхали. Усупереч усьому. Дякую переможницям УР-2015 — Олесі Калинич, Анні Новицькій, Тетяні Кондесюк, які стали свіжою кров’ю у нашій чудовій олімпіадній команді.
Міністерство освіти і науки України вже три роки поспіль підтримує і дає можливість перетворити змагання на полілог цікавих і фахових людей, які можуть змінити нашу систему і запропонувати нові технології та моделі. Також долучилися колеги з Могилянки (кафедра української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”, а також її завідувач Василь Ожоган). Члени журі олімпіади — це люди, які щиро, неудавано, щоденно живуть Україною, українським словом, вони бачать Україну в категоріях модерної європейської держави ХХІ століття.
Ми зробили все, щоб українську мову та літературу сприймали по-новому, тобто як елемент культури, яка має реінтегруватися до Європи. Українська культура не провінційна, не маргінальна, не плачевна. Це модерна культура, яка має свої дивовижні сторінки, хоч трагічних віх було чимало. Потрібно робити висновки та працювати, аби ці жахіття ніколи не повторилися.
Тільки так — чесно, з любов’ю, професійно, з думкою про учнів, із повагою до іншого, прагнучи утвердити українську ідентичність від Донбасу до Закарпаття, від Львівщини до Одещини, від Франківщини до Сумщини.
Хотілося б, щоб серед переможців в олімпіаді були і учні з АРК! Нам бракує теплих кримських сердець.
Можу ще сказати про спробу оновити завдання (на різних рівнях: від речень, які були узяті з цікавих сучасних творів Ярослава Мельника, Марії Матіос, Григорія Гусейнова), також було запропоновано проаналізувати фрагмент із нового перекладу трагедії “Ромео і Джульєтта” Юрія Андруховича, що не так давно побачив світ у видавництві Івана Малковича). Щось було складним, щось потребує кращої підготовки. Але за ці три роки наша команда зробила все, щоб на олімпіаді перемагали найкращі. Перемагали чесно і без “схем”. Цьогоріч серед переможців — учні з Донеччини та Луганщини. Звичайно, їм непросто, їм не до олімпіад, але вони показали дуже добрі результати. І ми це помітили.
В одному із завдань від імені Президента України потрібно було написати лист на фронт, лист воякам, які боронять Україну в АТО в умовах війни. Думаю, що окремі твори справді потрібно переслати, бо вони вражають.
Ця олімпіада стала символом єднання порядних і світлих людей. Адже критична маса розуму, адекватності, добра, порядності, професійності має перемагати. Інакше катастрофи не минути.
На світлинах: Дмитро Дроздовський з переможцями ХХХ Всеукраїнської олімпіади юних філологів.
