Микола ГОЛОМША
Після розпаду СРСР для новостворених на теренах колишньої радянської імперії держав одним із найперших постало питання національної безпеки і оборони. Україна не була винятком. За досить короткий термін була розроблена та ухвалена законодавча база щодо військового захисту держави, затверджена структура Збройних Сил, почалося формування Національної гвардії, Прикордонних військ тощо.
Формування української армії стало одним із найпроблемніших питань, яке згодом набуло більш масштабних абрисів у вигляді створення цілісного сектору безпеки.
Зроблено було чимало. Але оглядаючись назад, чітко видно, як багато процесів безпеково-оборонного характеру творились на догоду північному сусіду. Тоді це видавалося просто помилками, допущеними в процесі рефомування чи реорганізації військового організму, зараз у цьому, напевне, вбачається надто висока залежність від Кремля вищого керівництва України та навмисний умисел спецслужб Росії.
Не вдаючись у детальний аналіз допущених прорахунків, скажу лише про кричуще-прискорене та одностороннє знищення ядерного потенціалу України з подачі Москви та за сприяння країн Заходу без адекватних міжнародно-правових захисних норм і гарантій, яке зараз відгукується нам і всьому світу гібридно-месіанськими агресіями та щоденними смертями українських громадян, інфраструктурно-технологічною розрухою міст і сіл, сотнями тисяч українських біженців.
На сході України триває російсько-терористична агресія, розпочата путінцями з метою цивілізаційного спустошення нашої території, комплексного приниження і системного поневолення українців, знищення їхнього світу мирного життя та всеосяжного стану потенційних можливостей.
Путінізм комбіновано знищує середовища життя, культури, освіти і науки, грабує стратегічні промислово-технологічні комплекси, вивозяться цілі підприємства. У безсилій злобі кремлівські найманці захоплюють і катують заручників, незаконно переміщують їх у регіональні каземати Луб’янки, влаштовують над українськими патріотами брутально-публічні показові судилища, які своїм цинізмом потрясають і обурюють цивілізований світ. Страх, приниження, зневіру і розчарування пропонують нам путінці, щоб, як у середньовічному варварстві, ми стали смиренним стадом, яке втратило людську подобу. В цьому напрямі старанно і щоденно працюють московські попи, скрізь і всюди в Україні та світі доводячи свій “русскій мір” до кривавого абсурду дій та ідей.
Сьогодні Україна стоїть не лише перед загрозою зростання активності бойових дій чи навіть широкомасштабною військовою агресією. Вона через обставини, що склалися в результаті російсько-терористичних агресій, поставлена на межу, за якою — відповідальність за подальший мирний розвиток нашої планети.
Тому перед нашим національним сектором безпеки та оборони постають нові виклики і прямі загрози, на які потрібно реагувати не лише невідкладно, а й практично в щохвилинному режимі.
Слід зазначити, що частково проблеми сектора безпеки стратегічно окреслені в Концепції розвитку сектора безпеки і оборони України, яка була ухвалена на засіданні РНБОУ в березні цього року.
Однак хочу наголосити, що на державному рівні не зафіксовано, а значить і не відпрацьовуються плани протидії абсолютно новому явищу безпекового виклику планетарного масштабу, яке вже сміливо можна назвати глобальним гібридним тероризмом.
Наша країна опинилась в епіцентрі цього наростаючого планетарного лиха, яке агресор продукує у всіх можливих форматах і сферах. Сьогодні очевидно, що прояви цього планетарного рецидиву спостерігаються в публічному просторі майже щодня у різних сферах не тільки військово-безпекового сектора, а часто у сферах мирного життя, навіть культури і спорту. Гібридний тероризм знищує всі форми нормативів і регламентів міжнародного права, цивілізаційного етикету і етики. Путінізм розповсюджує по світу стандарти епохи тотального цинізму, на що вказують сучасні провідні вчені-експерти.
Наша відповідь путінізму і всім його інноваційно-технологічним комплексам знищення мирного способу життя на планеті Земля має бути ефективною і цілеспрямованою.
Ця спрямованість передусім має бути направлена на мобілізацію світової спільноти на створення міжнародно-правових регламентів суду над режимом путінізму та іншими гібридно-терористичними диктаторськими режимами, що ще існують у світі.
У цьому справедливому суді має знайти своє відображення:
засудження виконавців та натхненників терористичного акту в небі України — збиття малайзійського Боїнга з мирними мешканцями Європи,
відповідальність за злочини проти людяності, які відбуваються щоденно на окупованих землях Донецької і Луганської областей та Автономної Республіки Крим,
притягнення до відповідальності причетних до терористичних актів у Європі, ниточки до яких тягнуться з Кремля.
Ми сьогодні маємо звертатися до народів і громад світу із закликом разом зупинити ескалацію збройних протистоянь, які інспірують глобальні гібридні терористи різних походжень, але часто одного імперського стилю.
Маємо почути слова Нобелівського лауреата Світлани Алексієвич, яка говорить про те, що не треба вбивати людей, треба вбивати ідеї, які спонукають людей на вбивство невинних…
Для цього повинні нарешті збагнути, що ідеї з’являються і вбивають тоді, коли продукується ненависть, нетерпимість, ігнорування права особистості на щасливе життя… Маємо піднятися до ойкуменічних висот відповідальності за життя країни і кожного з наших співгромадян.
