Безмежно вдячна Вам за майже казковий подарунок — за квартиру, куплену Вами, Володя, для сім’ї біженців із Донецька, яка має близький родинний зв’язок із незабутнім моїм братом, великим сином України, поетом Василем Стусом.
На такий благородний людяний вчинок у наш трудний, жорстокий час здатні лише мудрі, чесні й великі душею люди.
Ми завжди до Вас мали симпатію і повагу. Зрозуміло, насамперед як до великих боксерів планети. Тепер, спостерігаючи, як у складних умовах війни, безгрошів’я, часто і безголів’я, Ви, де тільки і як тільки можете, покращуєте життя киян. Відчуваю, що Ви дуже любите Київ. Адже за чесно зароблені гроші могли б безтурботно жити в будь-якому куточку світу. А живете в столиці рідної України і працюєте задля неї. Я щаслива, що маю внуків і правнуків, виховую в них любов і повагу до прекрасного нашого Києва. Виховую на прикладах людей, діяльних і здатних творити добро, як Ви.
* * *
До мого послання вдячності приєднуються всі мої нащадки — внучки і внуки, Еліна та Євген, Інна та Дмитро, та правнуки Ксенія, Меланія та Андрійко.
Із величезною повагою до Вас Марія СТУС
