Євген БУКЕТ
Для багатьох відвідання у наш час території північно-східного сусіда України видається якщо не неможливим, то небезпечним. І в цьому є певна частка раціонального — не варто шукати на свою голову зайвих пригод. Проте я не зміг утриматися від запрошення башкирської спільноти редакторів Вікіпедії, які влаштували тижневий семінар на базі санаторію Янган-Тау, що в Уральських горах. Адже йшлося про знайомство з культурою корінного народу, який свято береже власні традиції. Цей семінар відбувався за підтримки американського Фонду Вікімедіа. Чи таке можливо? Виявляється, що реальність суттєво відрізняється від тієї картинки, яку малює наша уява, оброблена засобами масової інформації. Американські гроші досі люблять і у “задзеркаллі”, на яке для нас від початку військової агресії на сході України перетворилася Російська Федерація.
Перше, що впадає у вічі, коли приїздиш до Башкортостану — дорожні знаки, вивіски, цінники у магазинах. Спершу башкирською мовою, потім — російською. Я згадав сумновідомі історії про те, скільки разів безуспішно намагалися продублювати українською мовою дорожні знаки в українському Криму…
Республіка Башкортостан має одні з найширших суверенних прав у РФ. Тут чимало продовольчих товарів власного виробництва, виробляють власне пальне тощо. Також лише в трьох суб’єктах федерації — Башкортостані, Татарстані і Республіці Саха є право на освіту рідною мовою. Це дозволяє школам викладати предмети не тільки башкирською, а й, наприклад, українською, в місцях компактного проживання українців. Щоправда, на практиці ці права постійно обмежують. Наведу такий приклад. У середині 1990-х років у місцях компактного проживання українців у Башкортостані діяли 11 закладів освіти різного рівня (дитячий садок — школа — виш), де вивчали предмети українознавчого циклу: українську мову і літературу, історію та культуру України. Нині в Республіці такими є три загальноосвітні сільські школи, зокрема комплекс “Дитячий садок—школа” і три недільні школи.
2007 року Республіка Башкортостан відзначила 450-річчя “добровільного приєднання” до Росії. Після того кожне нове покоління башкир повстає проти царської влади. Одним із найбільших національно-визвольних рухів було повстання Омеляна Пугача 1773—1775 рр. Образ національного героя Республіки Башкортостан Салавата Юлаєва, який очолював башкирські підрозділи повстанців, нині зображується на гербі Республіки. І сьогодні башкири наголошують: жодного разу ми не порушували умов приєднання до Росії, натомість змушені були вже неодноразово зі зброєю в руках відстоювати їх. У цьому контексті башкири поважають і розуміють позицію українців попри пропагандистське путінське телебачення, яке щогодини залякує їх.
Спілкування з представниками української вікі-спільноти дещо змінило уявлення башкирських учасників заходу про Україну. Коли я прочитав у музеї Салавата Юлаєва його вірш “Мій Урал” в українському перекладі Миколи Лиходіда, вони відзначили, що українська мова дуже точно передає структуру і темпоритм башкирської поезії. Опісля вони попрохали перекласти українською вірш народного поета Башкортостану Рамі Гаріпова “Туған тел” (“Рідна мова”). Цей переклад схвально зустріли не лише в нашому товаристві, а й у рідному селі письменника Аркаул Салаватського району. Рамі Гаріпов — письменник-дисидент, виключений зі Спілки письменників і переслідуваний радянською владою саме за написання цього вірша. Деякі його твори, зокрема поема “1937”, побачили світ тільки у 1990-х роках.
Башкири дуже гостинні й толерантні. Мабуть, ці риси притаманні всім давнім народам. А молодші, більш агресивні, намагаються їх асимілювати. Археологи довели, що місто Уфа існує понад 2500 років, але цього не визнають татари, вважаючи Казань, якій трохи більше тисячоліття, — колискою тюркських народів. Сучасна башкирська абетка, що відображає фонетичну структуру мови, складається з 42 літер. Мова дуже схожа на татарську, проте значно мелодійніша завдяки особливим звукам, деякі з яких є також в українській, польській, англійській мовах. Татари вважають її діалектом. А “федеральний центр” (так тут називають Москву) штучно нагнітає башкирсько-татарські суперечки, щоб вони не об’єдналися й не виступили “єдиним фронтом” проти цього-таки центру. Адже, як зізнаються місцеві, мінімум 70 % тутешніх мешканців не підтримують кремлівську владу.
У світі налічується лише близько двох мільйонів представників цього народу. Вони дуже трепетно ставляться до рідної мови, культури, традицій. Близько 90 % представників цього невеликого народу вільно володіють башкирською мовою. Це цілком самодостатня країна.
