Єдина Церква — Єдина держава

Світлана МАСЛОВСЬКА,

голова Заставнівського районного об’єднання “Просвіти”, модератор круглого столу

У Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича відбулося розширене засідання круглого столу “Церква, держава, суспільство” — на вшанування пам’яті нашого славного земляка, церковного та політичного діяча, православного єпископа, першого митрополита Буковини, вчителя і просвітянина, уродженця с. Васловівці Заставнівського району Євгена Гакмана. Організатори заходу — Заставнівське РО “Просвіти” (голова С. Масловська), Чернівецьке ОО (голова О. Савчук) та філософськотеологічний факультет ЧНУ.

У засіданні круглого столу взяли участь викладачі та студенти університету, їхні колеги з інших вишів, просвітяни Чернівців та з районів області, представники духовенства й громадськості Буковини.

Історія свідчить, що всі держави мали в своїй основі духовні цінності, свою національну ідею, свою мову. Носієм цих цінностей була незалежна церква, яку митрополит Гакман називав основою всіх основ. Він уболівав, щоб Буковинська спільнота мала європейські заклади освіти з підвалинами високої моралі та духовності. Чи не найкращий у Європі за своїм архітектурним строєм — Чернівецький університет — також заслуга Євгена Гакмана, який переконав австрійського цісаря збудувати цей навчальний заклад.

Пам’ять про митрополита маємо шанувати, сповідувати його духовні цінності та передавати молодому поколінню. Саме про це йшлося у промовах першого проректора ЧНУ Романа Петришина та голови Чернівецького ОО “Просвіти” Остапа Савчука.

Засідання круглого столу благословив архімандрит о. Євген, настоятель Васловівського монастиря, спорудженого на садибі хати, в якій народився майбутній церковний діяч. Хор богословського відділення при філософськотеологічному факультеті ЧНУ виконав “Молитву” та “Боже великий, єдиний”. Продемонстрували художньопубліцистичний фільм “Повернення митрополита” про діяльність митрополита на благо людей, а ще — про цинізм та жорстокість кадебістів радянщини, які рівно 40 років тому потривожили його прах, похований у СвятоДухівському Кафедральному соборі. Вандали закопали тіло на одному з кладовищ Чернівців без жодних ознак місця поховання.

Завідувач богословського відділення філософськотеологічного факультету ЧНУ, протоієрей о. Микола Щербань сказав: “Система виховання митрополита була просякнута християнським, моральноетичним елементом. Наші предки вважали, що три найважливіших авторитети — це священик, учитель і лікар. Нехай світла пам’ять про митрополита буде нам дороговказом”.

Начальник відділу з питань охорони культурної спадщини, національності та релігії управління культури облдержадміністрації Віктор Грига наголосив, що нині заради України мусимо об’єднатися навколо єдиної Помісної православної церкви.

На вихованні та духовному навчанні малого Євфимія зосередив увагу завідувач кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Михайло Чучко, а на віхах життя Євгена Гакмана зупинився кандидат історичних наук, доцент кафедри Олександр Масан. Євген Гакман досконало знав 8 мов, мав вільний вхід до австрійської царської сім’ї, завдяки чому зробив неоціненний внесок у розвиток Чернівців і Буковини: боровся за автономію буковинської церкви, сприяв будівництву шкіл, храмів, займався просвітницькою та благочинною діяльністю. Назвати його іменем кафедру чи філософськотеологічний факультет запропонував о. Олег Полянко, настоятель церкви Св. рівноапостольної княгині Ольги.

Митрополит був прибічником ведення служби Божої в церквах українською мовою, обов’язкового вивчення української мови у школах. Йому належить ідея створення на Буковині першої просвітницької організації “Руська бесіда”, заснованої у с. Товтри Заставнівського району. Про це говорив заступник голови ОО “Просвіти”, заслужений артист України Іван Дерда.

Благочинний Кіцманського району о. Роман Палійчук запропонував звіряти свої вчинки за Є. Гакманом. Чи прийшов би Гакман в освіту, яка відсунула церкву далеко від себе? Чи завітав би до влади, яка не дбає про розвиток краю?

Священик о. Микола (представник церкви Святої Параскеви) наголошував, що Євген Гакман — справжній символ духовного єднання минувшини із сучасністю, згоди і протиріч, людей поважного віку і молоді. Усі промовці, серед яких голова ради Чернівецького Майдану Юрій Скорейко та його заступник Василь Бойчук, студенти теологічного факультету наголошували, що в Україні повинна бути єдина Помісна православна церква. Наголошували, що обов’язковим має бути повернення СвятоДухівського собору в підпорядкування УПЦ КП. Так як це зробили у с. Коритне Вижницького району, де парафіяни, проявивши патріотизм, покинули церкву МП і самотужки добудовують свою, Київського патріархату. Про це мовив голова Вижницької “Просвіти” Дмитро Никифоряк.

Історик і дослідник Олександр Столяр нагадав, що 40 років тому нетлінне тіло Гакмана вивезли до Годилівського кладовища, запропонував створити комісію з метою дослідження місця таємного поховання митрополита, аби душа і тіло духовного подвижника дістало нарешті спокій.

Відповідальний секретар ОО “Просвіти” Марія Пелех говорила про роль церкви у патріотичному вихованні підростаючого покоління, а також — про роль капеланів на війні, яких мав би готувати філософськотеологічний факультет нашого університету.

У заключному слові модератор попросила учасників круглого столу, зокрема духовенство, допомогти організувати хресний хід до Васловівського монастиря, спорудженого на місці народження Євгена Гакмана, у день храмового свята Преображення Господнього, 19 серпня, щоб привернути увагу до національної святині та долучитися до великої молитви української і таким чином ще й віддати шану славному землякові.