Григорій ОРЕЛ,
село Успенка Онуфріївського району Кіровоградської обл.
Доброго дня вельмишановній редакції.
Я, Орел Григорій Арсентійович, мешканець села Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області, в минулому вчитель, на той час середньої школи, вже понад 15 років перебуваю на пенсії.
Із великою цікавістю і захопленням читаю “Слово Просвіти”. Особливо мене хвилюють матеріали, в яких ідеться про захист рідної української мови, про події на Донбасі, про стійкість і героїзм захисників нашої Батьківщини в зоні АТО, про неоціненну допомогу волонтерів тим військовослужбовцям, які перебувають на передньому краї, які у неймовірно тяжких умовах відбивають натиск ворожих незаконних формувань бойовиків, підтримуваних Росією. Дякуючи самовідданості, мужності, незламності духу, умілим бойовим діям на фронті, які виявляють українські солдати й офіцери, забезпечується мир і спокій усьому населенню, а відтак і можливість жити і працювати, вести звичний, усталений спосіб життя на всій території України, крім тих районів Донбасу і Криму, які тимчасово перебувають під окупацією російських загарбників.
У селі Успенка 1089 мешканців, у зоні АТО задіяні 25 воїнів. Односельці знають їх усіх поіменно і виявляють до них та їхніх родин належну увагу і шану, підтримуючи добрими словами і матеріально. Всі, хто воює (або воював) на сході, перебувають на обліку в сільській раді, про них пам’ятають і знають, де вони, у якій місцевості і в яких військах служать, чим конкретно займаються в бойовій обстановці. З бійцями, їхніми батьками і сім’ями постійно підтримується зв’язок.
У селі чимало людей долучилися до волонтерської діяльності. Для охочих допомогти армійцям у приміщенні сільської ради, а також у місцевій школі є пункт збору продуктів харчування та речей. Продукція здебільшого домашнього виробництва і приготування, а ще чай, кава, солодощі, а також необхідні речі, зокрема, одяг, взуття, шкарпетки, футболки, засоби для гоління, сигарети і ін. Охочі здійснити благодійні грошові внески на потреби воїнів-земляків користуються послугами банку “Аваль”.
Найактивнішими сільськими волонтерами стали вчителі Успенської ЗОШ І—ІІІ ступенів, а також місцеві підприємці: О. П. Мокан, І. І. Іванченко, В. П. Орел, Ю. В. Збарський, А. І. Яковенко, Ю. А. Яковенко, Т. О. Плітко, В. І. Дуднік,
А. М. Соснін, які неодноразово надавали кошти для потреб бійців — учасників АТО, зокрема, для придбання бронежилетів, одягу і взуття, а І. І. Іванченко разом із сином Сергієм відремонтували легковий автомобіль марки УАЗ 469, який відправили на схід для військових потреб. Посильну допомогу постійно надають інші мешканці.
За рішенням виконкому та сесії Успенської сільської ради виділялися кошти з місцевого бюджету і була надана грошова підтримка учасникам АТО: на День села, до Різдва Христового, Святого Миколая і ін.
Усе зібране сільськими волонтерами доправляють у райцентр до Онуфріївської спілки воїнів-інтернаціоналістів “Саланг” і районної ветеранської організації. І раз на місяць, іноді частіше, на спеціальному автомобілі здійснюють черговий виїзд команди волонтерів, яку очолює колишній воїн — учасник війни в Афганістані Володимир Гога, з гуманітарним вантажем у місця розташування наших військових. Після поїздки В. Гога доповідає, як минув рейс, розповідає, з ким саме зустрічалися.
Волонтери не можуть довго затримуватися, спілкуючись із бійцями, весь час поспішають, аби встигнути відвідати всіх згідно із заздалегідь запланованим та передати подарунки від рідних і небайдужих людей. До того ж у будь-яку мить може початися обстріл. Допомогу надають не лише односельцям, гостинці завжди одержують й інші воїни, бо всі вони наші й однаково ризикують своїм життям, захищаючи рідну землю і свій народ.
В. Гога розповідав про будні наших захисників на сході і в Успенці, коли тут відбувалося велелюдне зібрання з питань сільського життя. Під час його виступу в залі панувала особлива тиша.
Про кожну поїздку волонтерів на схід, про воїнів-земляків і їхніх побратимів систематично розповідає на своїх сторінках газета Онуфріївської районної ради “Придніпров’я” (редактор — Руслана Миколаївна Сорока). Тут завжди згадують імена військових з Онуфріївщини і волонтерів із багатьох сіл нашого району. Особливо відрадно читати про внески дітей у цю благородну, патріотичну справу, листи, обереги, привітання, поздоровлення, щирі побажання бійцям, роздивлятися дитячі малюнки.
Сільський голова Н. Я. Сіра (до обрання на цю посаду — вчителька місцевої школи) за найменшої нагоди називає імена успенських учасників АТО, висловлює їм, їхнім батькам і членам сімей велику вдячність за відданість Батьківщині і готовність зі зброєю в руках захищати її суверенітет. Вона бере активну участь в організації і проведенні волонтерської роботи в селі, займається відправкою зібраного до райцентру.
Та на війні як на війні. Там завжди є вбиті й поранені. Непоправне горе прийшло і в Успенку. Наш односелець — Дмитро Шевченко — загинув у бою неподалік Слов’янська. Це сталося 4 липня 2014 року о 4-й годині ранку. Йому було 24 роки. Він був навідником і заступником командира БМП-2. Загинув, рятуючи від загибелі своїх побратимів. Про це розповіли його найближчі друзі, які були учасниками того бою, що став останнім для Дмитра. Поховали героя в рідному селі Успенка. Посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Усі, хто прийшли віддати шану загиблому воїну, не приховували сліз. Прозвучали залпи військового салюту. Під мелодію Гімну України люди скандували: “Слава Україні!” “Герої не вмирають!” Вклонімося цьому подвигу, збережімо світлу пам’ять про Дмитра та всіх полеглих за незалежність і цілісність України.
Тепер педагоги місцевої школи, зокрема, вчителька історії
В. О. Черненко-Нікуліна та педагог-організатор Г. І. Салангіна на уроках і загальношкільних заходах ставлять учням за приклад Дмитра Шевченка та інших односельців-учасників АТО: Ігоря Іванченка та Валерія Орла, які були поранені в боях, а після лікування у військовому шпиталі і короткого відпочинку вдома знову повернулися на фронт.
* * *
Мені 75 років. Пишу до вас, бо крім того, що нерідко роблю волонтерські внески, дуже хочу ще допомогти щирим словом учасникам АТО, волонтерам, усім людям доброї волі в боротьбі за наближення нашої перемоги, закінчення війни і встановлення миру в Україні.
